Мамі на роботі, коли йшла на пенсію, подарували сертифікат на дві пластичні операції

 

Після цього треба підтверджувати особу

Клініки пластичної хірургії в Південній Кореї почали видавати пацієнтам сертифікати з двома фотокартками – до і після операції. Потреба виникла через проблеми у деяких китаянок на кордоні країни. Їх через різницю між фото у паспорті й реальною зовнішністю, не хотіли пропускати. На сертифікаті вказують ім'я, назву лікарні й тривалість візиту до Південної Кореї. Найпопулярніші операції – зі зміни форми повік, носа та щік. Роблять їх ширшими, подібними до європейських. Як приклад клієнтки показують лікарям зображення зірок шоу-бізнесу. За статистикою, у Південній Кореї кожна 77-а жінка змінювала зовнішність. А в столиці Сеулі до пластики вдається кожна п'ята, віком від 19 до 49 років. Країна – перша у світі за кількістю пластичних операцій на душу населення

ХОНГ Семі, 28 років, бізнес-консультант, Пусан:

– Подруга працює на пожежній станції. Вирішила зробити операцію, щоб покращити самооцінку. Корейське суспільство так влаштоване, що людей заохочують звертати більше уваги на зовнішність. Від неї залежить особистий успіх. Ми маємо дуже малі очі та великі повіки. Їх зазвичай змінюють на "європейські". Подруга відходила після операції два тижні. Задоволена, хоче робити ще.

У нас пластика така популярна, що батьки дарують дітям сертифікати на операції. Коштують від 700 тисяч до 1,5 мільйона вон (8–17 тис. грн. – "Країна").

ЛІ Донг-су, 24 роки, студент, Сеул:

– У супермаркетах або косметичних магазинах не беруть на роботу, якщо ти – не гарний. Це стимулює дівчат робити операції. Менеджери кажуть: до симпатичних продавців ідуть більше клієнтів.

Подруга п'ять місяців тому зробила повіки, як у європейки. Навіть один із президентів – Но Му Хьюн – вдавався до такої операції. У деяких починається залежність, як у співачки Парк Бом. Вона була красунею. Потім зменшила щоки й ніс, збільшила очі, колола ботокс – і стала потворою. Зараз її історією залякують молодь. Але багато батьків ставляться до цього ліберально. Є випадки, коли роблять пластику всією сім'єю. Думаю, це через низьку самооцінку. А медіа постійно рекламують європейські обличчя.

Лі Рю, 45 років, реабілітолог, Сеул:

– Раніше клініки, бувало, відмовляли, коли хтось намагався робити явну дурницю. Зараз є хіба обмеження за віком. Але такі операції безслідно не минають. Шви втрачають еластичність, болять. Постійно треба робити корекції. Донька попросила змінити форму вух і очей. На вуха я погодився, бо немає нічого смішнішого за капловухого азіата. А щодо очей порадив зробити це з першої зарплатні.

Друг має клініку пластичної хірургії. Допомагав змінювати зовнішність двом чоловікам, які мали проблеми із законом. Хотіли виїхати з країни. У таких випадках важливо не ліпити із себе красеня. Потрібна зовнішність пересічного корейця. Друг так і зробив.

ХЕЙ Соня, 29 років, візажист, Сеул:

– Дівчата відмовляються від ідентичності – дивитися на це боляче. Перешиваються всі за однією схемою: високі вилиці, широкий розріз очей, повні губи. Коли роблю кілька макіяжів на день, таке враження, що розмальовую заводські маски.

Є вади, що треба прибирати. Вивернуті повіки, заячі губи, ламаний ніс – це може від­штовхува­ти людей. Але навіщо симпатичній дівчині вдаватися до операції? Природа створює нас досить гармонійними. Якщо якась частина обличчя трохи непропорційна, це можна виправити легким макіяжем. А ми на стандартне корейське обличчя ліпимо "європейські" очі.

Пластичну операцію робили моєму чоловікові. Він потрапив у сильну пожежу. Не було носа, шкіра тонка, як пергамент. Тепер не можна довго сидіти на сонці, рубці проступають. Операції він не хотів, дуже важко виходить із наркозу. Я була з ним згодна, бо люблю чоловіка не за форму носа. Але наполягла свекруха. Сказала, щоб не жахалися сусіди й майбутні діти.

Мамі на роботі, коли йшла на пенсію, подарували сертифікат на дві пластичні операції. Ми його продали, бо тато сказав: "А як я бачитиму все добро і зло, що ми разом пережили?" Перша її зморшка з'явилася, коли у брата в садочку раптом на 3 хвилини зупинилося серце.

Силіконові груди треба розминати щодня

– У суспільстві є думка, що пластична операція – це, як манікюр чи косметологічна процедура, – каже головний лікар клініки пластичної хірургії Ней Роман із Сеула. – Я спеціалізуюся на пластиці грудей. Для цього є кілька показань: вроджена патологія, травма і втрата залози, реставрація після онкологічного захворюв­ання. В університеті подумати не міг, що мініатюрні кореянки пришиватимуть собі груди третього розміру. Зараз черга на три місяці.

Матимете незручності:

1. Післяопераційний період – важкий. Груди печуть, шви дуже болять, довго гояться.

2. Не можна спати на животі.

3. Не можна сильно навантажувати верхню частину тіла. Як правило, дівчата обирають дешевшу операцію, при якій дуже високий ризик, що імплантат може переміститися кудись під руку. У вівторок ставитиму на місце імплантат, що "скочив" вище, бо його надто стисли під час сексу.

4. Щодня імплантат треба розминати, інакше буде тверднути. І все одно час від часу його доведеться замінювати.

5. Якщо розмір підібрано неправильно, будуть фізичні зміни. Груди обвисатимуть. Виглядатиме це значно гірше, ніж за природного провисання.

6. Зростає навантаження на хребет. Спину розминати треба дуже обережно, щоб не напружити груди.

7. Є ризики – правда невеликі, – що імплантат може вибухнути.

×