15 липня 1919-го у Переяславі на Київщині 32-річний отаман Дніпровської повстанської дивізії Данило Зелений, справжнє прізвище – Терпило, проголосив скасування Переяславської угоди з Москвою. На Базарній площі, де 1654-го перед козаками стояв гетьман Богдан Хмельницький, зібралися близько двох тисяч повстанців, місцевих жителів, священиків.
– Геть Москву з її комуною і чрезвичайками! Віднині Україна буде вільною! – завершив промову отаман Зелений.
У церквах закалатали в дзвони.
У відповідь більшовицькі літаки розбомбили ставку отамана в його рідному селищі Трипілля на Київщині – на нього скинули 15 пудів фугасних і розривних бомб. "Деревне, где расположены зазнавшиеся бандиты, был нанесен жестокий, но заслуженный удар", – писала московська "Правда".
більшовицькі літаки розбомбили ставку отамана в його рідному селищі Трипілля
Отаман Зелений воював проти більшовиків на території Васильківського, Фастівського, Ржищівського, Обухівського та Переяславського повітів теперішньої Київської області, а також суміжних повітів Чернігівської, Полтавської та Подільської губерній. Його сили на той час, свідчить історик Роман Коваль, налічували близько 30 тис. козаків і старшин.
"Оповідання про гніду кобилу" обговорили в ЦК
19 липня 1929 року на політбюро ЦК КП(б)У в тодішній столиці Української СРР Харкові обговорили ідейно-політичне наповнення "Оповідання про гніду кобилу" Петра Ванченка. Його опублікував журнал "Червоний шлях".
Уривок із твору: "Пасажири розмовляли між собою, і один з них сказав:
– Ми поспішаємо до соціялізму.
Саме тоді Самсон (візник. – "Країна") цвьохнув батогом і шарпнув віжками. Гніда зрозуміла, що соціялізм десь близько за трьома-чотирма поворотами, і напнула шию, щоб поспішати до цього благословенного місця, бо їй таки кортіло зідхнути на повні груди і спочити. Справді, незабаром Самсон зупинив її, і пасажири стали. Зупинка була до речі, бо в гнідої вже заніміли ноги в суглобах, і хай той соціялізм трохи далі, вона упала б на брук".
Ми поспішаємо до соціялізму
Політбюро розпорядилося конфіскувати нерозпродані примірники часопису, оголосити догану за публікацію відповідальному членові редколегії, зробити зауваження всьому редакційному колективу. А секретаріатові ЦК КП(б)У доручили переглянути склад редколегій усіх журналів "з точки зору їх забезпечення справді відповідальними редакторами".
До партії прийняли прощеного "ворога народу"
15 липня 1953 року на загальних зборах комуністів ОКБ-1 (розшифрування різні: "опытно-конструкторское бюро" або "отдельное (особое) конструкторское бюро) 46-річного Сергія Корольова приймали до КПРС. Заяву він написав стандартну: "Хочу бути в рядах активних учасників розбудови комуністичного суспільства в нашій країні".
– За що ви були засуджені? – запитав секретар парткому. Конструктора 1938-го арештували за "шкідництво" й відправили на Колиму.
За що ви були засуджені?
Корольов якийсь час мовчав, потім процідив, не дивлячись на секретаря:
– Мені дозволили на це запитання не відповідати.
Сергія Павловича тоді помилували зі зняттям судимості, але ще не реабілітували. Фактично до партії приймали прощеного "ворога народу". Збори висловилися "за", та в райкомі партії не обійшлося без суперечок. Через чотири роки Корольов запустив перший в історії супутник Землі.
15 липня 1783 року перший в історії пароплав випробував на річці Сона поблизу французького міста Ліон артилерійський офіцер й інженер-самоук маркіз Клод де Жоффруа д'Аббан. Він назвав його піроскаф: від грецьких слів "пір" – вогонь і "скафос" – корабель. Судно водотоннажністю 182 т "тягнула" одноциліндрова горизонтальна парова машина. Вона приводила в рух два бортові гребні колеса. Натовп спостерігав, як піроскаф швидко рушив проти течії. Через 365 м шляху довелося причалювати: парова машина фактично розтрощила судно. Від удосконалення винаходу інженер відмовився, бо не знайшов спонсорів.
20 липня 1928 року в селі Новолутківка, нині Добровеличківського р-ну на Кіровоградщині, невідомі розкидали листівки: "Шановні товариші! У нас 10 років існує совіцька влада, і ми бачимо, що нам, трудящим, немає ніякої користі, і грабують нас і нашу Україну. Товариші червоноармійці, робітники та селяни, погляньте на нас, 100 голодних і надалі нас чекає всіх смерть. Товариші! Геть грабіжників з України, кацапів, комуністів, хай живе самостійна Україна! Товариші, будьте напоготові до захисту України. 20 липня 1928 р."
21 липня 1613-го в Успенському соборі Московського Кремля в переддень свого 17-річчя був вінчаний на царство Михайло Романов – родоначальник династії, яка правила Московією, а потім Росією 303 роки і сім місяців. "Сам Михаил был от природы доброго, но, кажется, меланхолического нрава, не одарен блестящими способностями, но не лишен ума; зато не получил никакого воспитания и, как говорят, вступивши на престол, едва умел читать", – писав про нього історик Микола Костомаров. Перший відомий представник роду Романових – московський боярин Іван Кобила, який жив у середині XIV ст.
Коментарі