Ексклюзиви
Четвер, 07 листопада 2019 17:13

Донька просила коробку цукерок. Ми не могли купити їх три місяці

Автор: REUTERS
  Спецпризначенець цілиться у протестувальників під час сутичок у столиці Чилі Сантьяго. 25 жовтня на вулиці вийшли понад мільйон людей. Це наймасовіша акція протесту в історії країни
Спецпризначенець цілиться у протестувальників під час сутичок у столиці Чилі Сантьяго. 25 жовтня на вулиці вийшли понад мільйон людей. Це наймасовіша акція протесту в історії країни

У чилійській столиці Сантьяго щонайменше 18 людей загинули під час протестів. Вийшли на вулиці через заплановане подорожчання проїзду в метро на 30 песо. На наші гроші це 1 гривня. Зараз проїзд коштує 800 песо – 27 гривень.

З початком протестів уряд повідомив, що вартість проїзду залишиться старою. Але акції не вщухають. Люди вимагають економічних і соціальних реформ та відставки президента Себастьяна Піньєри. Проти мітингувальників вивели військових – уперше з часів військової хунти генерала Августо Піночета

Дієго АТЕРЕРА, 37 років, водій автобуса, Сантьяго:

– Страйкуємо із середи. Я все одно не міг би працювати, бо мій автобус спалили протестувальники. Ми втратили шість машин. Хлопці з метрополітену також обурені. Це мало бути друге подорожчання з початку року. А їм не піднімають зарплат, затримують премії. Зараз про це не може бути мови. Більшість станцій знищені. Спалили кілька вагонів.

Ходжу на протести з усіма. Маю близько 500 доларів зарплати та ще близько сотні за те, що беру додаткові рейси. Сам виховую двох дітей. Два роки тому в дружини виявили рак грудей. Молодшому сину було 11 місяців. Нас попередили, що лікування дороге. Страхування покривало не дуже ефективну схему. Ми шукали спонсорів, збирали гроші, але Естель померла. Їй допомагало лікування, але ми не могли робити це без перерв. Якби я мав достатньо грошей, вона жила б. Дружині не було й 30 років.

Минулого місяця молодому водієві стало зле на роботі. Його відвезли в лікарню. Зволікали з операцією на серці, бо страховка цього не покриває. Допомогло, що зателефонував наш шеф.

Діти ходять у трохи кращу школу. Допомагають батьки, бо я не потягнув би. Це ганебно.

Хосе МАТРЕЧЕ, 52 роки, педіатр, Сантьяго:

– Людей обурило не здорожчання, а те, що влада не відчуває настроїв у суспільстві. Коли почали страйк студенти, міністр транспорту порадив їм добиратися пішки або вставати раніше на кілька перших поїздів. Тоді проїзд дешевший. Коли на вулиці вийшли тисячі, Піньєра обідав з родиною в дорогому ресторані. Його близькі не соромляться розкішних покупок. Невістка викладала фото з магазинів одягу.

Я маю хорошу роботу. Брат останні три роки ніде не працював довше чотирьох місяців. Усюди розраховувалися неофіційно. І так третина чилійців. Важко вижити, коли не знаєш, що буде завтра. Ми допомагали вчити нашого племінника молодшій сестрі.

Навіть найнеобхідніші ліки коштують захмарно. Маю трохи препаратів, що дають як гуманітарну допомогу. Ділю між хворими. Наливаю у стерильну баночку п'ять мірних ложечок сиропу від високої температури. Бо віддати всю пляшку не можна. На нього черга.

Роберто УСЕН, 58 років, журналіст, Консепсьйон:

– Молодь просто так не заспокоїться. Вони хочуть змін. Старшого покоління на вулицях нема. Ті, хто застав хунту, не мають протестного настрою. Погано, що Піньєра скористався армією. Йому треба усвідомити: часи Піночета минули.

Чилі входить до 30 найбагатших країн світу. При цьому ми на третьому місці за розривом між бідними й багатими. Капітал зосереджено в руках менш як 10 відсотків еліт. Решта живуть скромно.

Доплачуємо медсестрі, яка доглядає мою паралізовану матір. Наша страховка покриває такі послуги. Договір дорогий. Але медпрацівниця заробляє мізер. Минулого тижня попросила дозволу забрати залишки супу і м'яса. Сказала, що не має чим нагодувати дітей. Більшість магазинів надають послугу "продукти в борг". Майже всім знайомим не вистачає на їжу за тиждень-два до зарплати. При цьому Чилі далеко не бідна країна.

Сусіди працюють у лікарні. Заробляють непогано. Але не можуть віддати дочку в хорошу школу. Туди ходять діти дуже багатих. А після звичайної школи складно потрапити в коледж чи університет.

У великих містах легше. Віддаси дитину в безкоштовну школу, переб'єшся підробітками. У горах – біда. Люди на шахтах працюють неофіційно. Багато хто ледве вміє читати.

Кароліна ВАНЧЕЗА, 38 років, учитель, Вінья-дель-Мар:

– Ми з чоловіком працюємо на двох роботах. Але минулого місяця нам не вистачило грошей розрахуватися за світло. У найтяжчі періоди готували із сусідкою одну каструлю на двох, щоб зекономити електрику.

Донька має вроджені вади обличчя. Прооперувати безкоштовно нам відмовили. Мати і свекруха віддали всі свої заощадження.

Син непогано вчився у школі. Виграв стипендію на коледж. Двоє його друзів теж розумні. Але пішли працювати на будівництво. Мій батько – кваліфікований електрик. Та останні 15 років працював неофіційно. На його пенсію не можна прожити й тижня.

Місто паралізоване. Великі магазини розграбували мародери ще до того, як оголосили комендантську годину. Я розумію людей. Донька просила коробку цукерок. Ми не могли купити їх три місяці. Чоловік приніс їх на другий день протестів.

2400000000 доларів становлять статки президента Чилі 69-річного Себастьяна Піньєри

Зараз ви читаєте новину «Донька просила коробку цукерок. Ми не могли купити їх три місяці». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1072
Голосування Андрій Шевченко залишить збірну України після Євро-2020?
  • 1) так, разом з італійськими помічниками перейде до "Мілана"
  • 2) ні, захоче зіграти як тренер на Кубку світу-2022
Переглянути
Погода