27 вагонів із 43 зійшли з рейок

 

Понеділок, 30 січня, 11.34

29-річний Віталій Рибка, боєць підрозділу хімічної розвідки Міністерства надзвичайних ситуацій несе 20-кілограмовий мішок із фталевим ангідридом - кислотою, яку використовують для виробництва пластмас. Одягнений у костюм хімічного захисту та протигаз. Повільно ступає, щоб не впасти на втоптаному снігу. Мішок кладе на землю за 20 метрів від розбитого вагона вантажного потяга, який зійшов з рейок біля села Скрягівка Тростянецького району на Сумщині. Другий рятувальник обмотує хімікат поліетиленом та запихає до паперової коробки. Місце обгороджене табличками "Заражено".

- Кожну годину ходим грітися в палатку. Їх тут три. Через "хімзу" сильно потієш, а з зовнішньої сторони мороз підморожує. Можна запалення получити. В палатці є пічка та гарячий чай, - розповідає чоловік.

Наслідки аварії, яка сталася 28 січня о 18.55 півтисячі рятувальників розбирають другий день. Коли 27 вагонів із 43 зійшли з рейок, утворився завал заввишки як чотириповерховий будинок. Пошкоджені 400 метрів колії. Потяг перевозив будівельні матеріали, дизпаливо, продовольчі товари та хімію. Станом на 11.00 у понеділок розвантажили й розтягнули 14 вагонів і локомотив. Із цистерн відкачали 80 тонн солярки та перепакували 20 тонн хімічних речовин

А в цей час:

У пологовому відділенні Черкаської районної лікарні в селі Червона Слобода Тетяна Аркалюк, 39 років, збирає речі на виписку. 25 січня вона народила хлопчика зростом 66 см, вагою 5970 г. Стільки зазвичай важить тримісячна дитина. Хлопця назвали Віталієм, на честь боксера Віталія Кличка.

- У нас і старші діти народжувалися чималенькі, але Віталій побив усі рекорди. Хоч я сама невеличка - всього 162 сантиметри. До родів важила 72 кілорами. Я йому одяг ще до пологів купила. То підійшов лише один костюмчик. Усе решту чоловік докупляв, - поправляє шапочку на голові сина. - Коли на базарі казав, якого розміру одяг потрібний, у всіх, хто це чув, аж роти повідкривалися. Дома старші діти вже не дождуться, коли ми приїдемо.

- Дівчатка, давайте стаканчики, я вам коньячку капну, - каже продавець чоловічого одягу 34-річний Констянтин до двох жінок. Стоять біля залізної будки з куртками на Краківському ринку Львова. На вулиці -15 ?С. Чоловік у плетеній шапці, сірих валянках.

- Костя, тобі шо, жить надоїло? Мороз такий, що ноги викручує. Он кум мій торік грівся конячками-горілочками, так і незчувся, як стопу відморозив. Відрізали. А нам ще 5 годин торгувати, - говорить жінка, закутана у великий сірий шарф.

- Нічого вам не буде від 100 грам. Он зараз до жінки подзвоню, вона в інтернеті подивиться і скаже, - дістає мобільний. - Юлька, котік, я тут нашим доказую, що на морозі по 50 випити не гріх. А ну, в гуглі задай - "коньяк", "мороз", "зігрітися". Як не можна? Без комп'ютера знаєш? Йо-майо, а я скільки живу, спиртним гріюся, - регоче. - Ладно, дєвочкі. Жінка каже, щоб не пив. Давайте всім тоді по каві гарячій куплю. Я сьогодні добрий, продав зранку дві мужскі куртки по 950 гривень. Мені морози на руку.

52-річна Неля Куковальська, колишній директор Національного заповідника "Софія Київська", лежить під крапельницею в одній із київських лікарень.

- Уже другий тиждень тут. 4 місяці перебувала в стані тотальних перевірок і нахального тиску з боку департаменту культурної спадщини Міністерства культури, - каже телефоном зі словами в голосі. - Просто не витримала. А 24 січня мене звільнили, поки була на лікарняному. Наказ без будь-яких пояснень передали моєму заступнику. Напередодні говорила з міністром культури (Михайло Кулиняк - "Країна"). Казав, що до мене ніяких претензій не було. Торік закордонні експерти тиснули мені руку: вітаємо, в заповіднику все на міжнародному рівні. Буду оскаржувати звільнення в суді.

З 20 по 27 січня звільнили директорів ще чотирьох київських музеїв. Цим влада продовжує політику встановлення в країні контролю над усіма галузями, на думку української інтелігенції. Водночас таким чином віддячує своїм прихильникам.

×