У Франції обрали стартапи, які стануть основою технологічного майбутнього.
Чому європейські експерти запрошують до журі українських розробників і які інновації доповнять наше життя найближчим часом, розповів інженер і один із суддів міжнародного хакатону Кирило Селюков.
NextGen Hackathon у Франції: 48 годин, щоб довести ідею
48 годин на те, щоб перетворити ідею на прототип і переконати суворе журі, що саме твій стартап серед десятків конкурентів має шанс на успіх. Це - звичний ритм життя для учасників міжнародного конкурсу у сфері інновацій і технологій NextGen Hackathon, організованого одним із провідних університетів Франції - Université Côte d'Azur.
Цього разу він відбувся на майданчику інноваційного кластера Sophia Antipolis, який ще називають французькою Кремнієвою долиною. Десятки найсильніших розробників з Європи та США представили суддям інноваційні рішення для найперспективніших комерційних напрямів - AI, цифрової інфраструктури та інших. Склад журі - понад 20 високопрофільних експертів, орієнтованих на практичну цінність: тих, хто щодня займається архітектурою платформ для міжнародних корпорацій, запускає й масштабує стартапи. Серед них - і наш земляк Кирило Селюков.
Чому українських фахівців запрошують до журі
Він сформував унікальний гібридний профіль, поєднуючи глибокі інженерні знання з продуктово-бізнесовим мисленням. У його портфоліо - не лише технічна реалізація fintech-продуктів, а й участь у прийнятті архітектурних і продуктових рішень, що безпосередньо впливають на бізнес-показники міжнародних компаній, продуктами яких користуються мільйони людей. Які інновації в епоху технологічного прориву справді мають шанс на успіх, розбиралися разом із експертом.
Хто може оцінювати стартапи?
Сам Кирило - із тієї категорії фахівців, які з початку професійного шляху занурюються в роботу із системами, де ціна помилки вимірюється грошима та репутацією компанії. Нині він працює в глобальній IT-компанії DXC Technology / Luxoft над проєктами для однієї з найбільших груп компаній у сфері моди, що володіє найвідомішими брендами одягу в сегменті мас-маркету. Тисячі магазинів у всьому світі, мільйони покупців, колосальні обсяги даних - програмні системи, архітектуру яких забезпечує Кирило, мають функціонувати бездоганно.
Він - Senior Product Engineer. Якщо перекласти з професійної мови на людську, це інженер, який проєктує складні системи, розуміє бізнес-завдання й ухвалює рішення, від яких залежить, чи буде продукт розвиватися, чи "розсиплеться" під першим серйозним навантаженням. Саме такі фахівці, як правило, входять до складу журі міжнародних конкурсів - без практичного досвіду в реальних проєктах неможливо зрозуміти, що саме стоїть за ефектними презентаціями конкурсантів.
"Журі не має права на помилку. Адже за кожним балом - реальні люди, технології, гроші. Суддя просто зобов'язаний бачити й розуміти, хто продає мрію, а хто придумав рішення, яке виживе й закриє потреби бізнесу та людей", - пояснює суддя професійної міжнародної премії.
Практика, яка допомагає оцінювати проєкти
Наприклад, у його проєктах для міжнародного ритейлера одягу час завантаження сайтів і застосунків безпосередньо впливає на бізнес-показники групи компаній. Інженеру вдалося скоротити обсяг одного із застосунків екосистеми на 50%. Розуміння того, як цього досягти і як загалом працюють подібні проєкти, він застосував, вивчаючи сотні проєктів претендентів на перемогу в NextGen Hackathon 2025 - оцінював стартапи за тим, які можливості для зростання закладені в розробці.
Про що стартапи?
Хакатон об'єднав розробників з усього світу, а до фіналу вийшли проєкти з Європи та США. Стартапи журі оцінювало за низкою критеріїв: технічна реалізація, архітектура, масштабованість, продуктова цінність і реалістичність упровадження. У підсумку судді визначили три ключові технологічні тренди, які матимуть найбільше значення для розвитку різних галузей у найближчі роки.
Тренд №1: AI-powered 3D для комерційної галузі
Перший - це AI-powered 3D для комерційної галузі: технології, які дають змогу переглядати товари в 3D перед покупкою.
Проблема онлайн-торгівлі - повернення. Це колосальні витрати для бізнесу й розчарування для покупців. Технології 3D-візуалізації, керовані AI, дають змогу її вирішити. Перед покупкою споживач бачить товар в об'ємі, може приміряти його віртуально, роздивитися з усіх боків. Проєкти, які ми побачили, - це цілком робочі рішення, - говорить Кирило.
Тренд №2: цифрова інфраструктура для електронного голосування
Друга інновація - цифрова інфраструктура для електронного голосування. Це тема, актуальна в усьому світі: як провести голосування - від корпоративного до державного рівня - онлайн із гарантією, що кожен голос буде врахований, а результат чесний.
Це завдання на стику безпеки, масштабу й довіри. Система має витримувати колосальні навантаження, бути прозорою і водночас захищеною від зламу. Команди, які представляють такі проєкти, як правило, мають дуже серйозну експертизу. На хакатоні були продемонстровані справді сильні рішення в цій сфері, - зазначає Кирило.
Тренд №3: AI-інструменти для автоматизації контенту
І третє рішення - AI-інструменти для автоматизації контенту. Кожен бізнес сьогодні прагне масштабу, а технології дають змогу, наприклад, компанії з України продавати товари в Європу, США, Азію та інші країни. Виклик - забезпечити гідну якість контенту для всіх ринків.
"Йдеться про системи, які адаптують повідомлення під аудиторію, допомагають створювати наповнення швидко й якісно. На хакатоні були представлені рішення, які роблять це красиво й здатні звільнити людину від рутини", - розповідає суддя.
Як відрізнити інновацію від "красивої технології"
Найскладніше, за словами Кирила, - відрізнити якісну розробку від тієї, що справді вирішить проблему бізнесу та людей. Команди часто презентують технологічно складні рішення, але нерідко вони не несуть реальної користі - бо проблема вигадана під технологію, а не технологія створена для її вирішення.
Щоб відрізнити справжню інновацію від якісної розробки, він керувався трьома принципами, які засвоїв упродовж свого професійного шляху: фокус на реальний біль бізнесу або споживача, архітектуру та масштабованість, а також простоту виконання.
Коли архітектура працює на бізнес
У практиці Кирила був перехід від монолітної архітектури до мікрофронтендів у великому корпоративному проєкті. На перший погляд - звичайне технічне рішення. А насправді завдяки оптимізації ресурсів команд фахівців воно прискорило розвиток продукту в рази. Це і є архітектура, яка працює на бізнес, а не проти нього.
Висновок: у 2026 переможе користь, а не гучна презентація
Саме такі проєкти підкорюватимуть світ технологій у 2026 році, адже в епоху технологічного прориву, високої конкуренції та насиченості ринку гучна презентація вже не ефективна. Ефективна лише користь - ті стартапи, що тихо й планомірно вирішують реальні проблеми.
3 
4069