
Минулого року вступники подали найбільше заяв на філологію, право і менеджмент. Натомість ринок праці потребує 40% спеціальностей з вищою освітою і 60% - з професійно-технічною.
"Половина абітурієнтів йдуть туди, куди радять батьки. Вони не обізнані у ринку праці, тому відправляють своїх дітей до вузів. Вважають, що виробнича сфера не перспективна, ці професії не гарантують хорошого працевлаштування і високу заробітну плату, - розповідає Gazeta.ua експерт ринку праці Тетяна Пашкіна. - Саме тому дітей намагаються залучити до юриспруденції, міжнародної економіки, туризму. Звідси виникає безробіття".
З абітурієнтами і батьками потрібно проводити професійно-орієнтаційну і просвітницьку роботу, каже фахівець. Лише 20% українських випускників шкіл обирають професійно-технічні училища. У більшості країн Європейського Союзу ця цифра становить 40%.
"Програмісти та інженери зараз отримують зарплати більші, ніж філологи та економісти. Приміром, 70 тисяч гривень можуть отримувати не тільки хірурги і стоматологи, а й хороші автослюсарі. Зарплати програмістів перевищують 100 тисяч", - каже експерт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експерт розповіла, чи важко знайти роботу в Україні
Аби якось вирівняти ситуацію Міністерство освіти запустило принцип дуальної освіти. Адже ринок праці потребує нових підходів у навчанні.
"Студент 70 відсотків навчального часу здобуває практичні навички, а не слухає лекції в аудиторії. На теорію відведено 30 відсотків, - пояснює директор директорату професійної освіти Міносвіти Ірина Шумік. - Дуальна освіта - це обов'язково договірні умови між студентом, навчальним закладом і підприємством".
341,7 тис. безробітних зареєстровані в Державній службі зайнятості. Більшість жінки — 184 тис. осіб. У грудні минулого року роботу втратили 40 тис. громадян, за даними Держстату. На сайтах пошуку роботи щомісяця з'являється близько 100 тисяч нових й оновлених вакансій.
Коментарі
1