Ирій, проєкт, мітологія і віцепрем'єр – обговорили редакцію нового правопису

8

Фото: Олена Капнік

Сьогодні в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбувся круглий стіл "Український правопис і екологія мови". Захід присвятили Проекту нового українського правопису. На початку жовтня завершилося громадське обговорення документу. До правопису включили частину правил, які українці використовували у 1920-х роках і були прописані у Харківському правописі або "скрипниківці".

"1919-го Українська академія наук ухвалила "Головніші правила українського правопису". Через 9 років у Харкові видали перший загальноукраїнський правопис. Комісії тоді вдалося досягти компромісу. Українські з походження слова писали відповідно до східноукраїнських правописних традицій, а запозичені – до західноукраїнських. 1933-го вийшов істотно змінений і наближений до норм російської мови "Український правопис", який доопрацьовували й перевидавали 1946-го, 1960-го, 1990-го, 1993-го. 1999-го під керівництвом члена-кореспондента НАН України Василя Німчука розробили "Український правопис. Проєкт найновішої редакції", але його погубило загальнонаціональне обговорення", - розповідає член Національної правописної комісії професор кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Лідія Гнатюк.

Комісія з питань нового правопису складалася з 25 членів-лінгвістів. Її створили 2015-го. Над проектом працювали 3 роки. Протягом цього часу провели більше 20 погоджувальних рад. На заключному засіданні члени комісії проголосували одноголосно за зміни, які внесли після громадського обговорення.

 

Робота над Проектом правопису триватиме до кінця року. Наразі змінили 10-15% правил.

"Кардинальних змін у проекті немає. У кількох випадках увели варіативність написання слів. Наприклад, "и" (паралельно з "і") можемо вживати на початку слів ирій, ирод. Упершій редакції пропонували писати "индик", але цю зміну не прийняли. Індик пов'язаний з Індією, тому залишили чинну норму. На початку окремих вигуків (ич, ич який), дієслів (икати, икнути) та похідних від них іменників тощо пишемо "и". В українських топонімах і прізвищах розширили вживання літери "ґ". Внесли зміни в написання складних іменників. Так, разом писатимемо слова з першим іншомовним компонентом "максі", "міді", "міні", "екс", "віце" тощо", - розказує Лідія Гнатюк.

У новій редакції пропонують вживати термін "з дефісом", а не "через дефіс".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Найбільше обурюють индики та инші — з літерою "и" на початку"

 

Багато дискусій під час обговорення проекту викликало написання слів з "пів". За чинним правописом пишуть разом, через дефіс або з апострофом. За новим проектом правопису, усе пишуть окремо – пів аркуша, пів відра, пів години, пів Києва.

"Якщо "пів" з іменником у формі називного відмінка становить поняття і не має значення половини, тоді пишемо разом – південь, півострів, піваркуш. У деяких словах грецького походження з th можемо писати анафема і анатема, кафедра і катедра, ефір і етер, міфологія і мітологія. Час покаже і мова вирішить сама, що приживеться, а що ні", - додає фахівець.

Істотних змін зазнав розділ "Пунктуація". У новому правописі є норми, яких ніколи не було раніше. До прикладу, раніше у правописі не існувало скісної риски. Тепер є.

"Якщо у прямій мові, взятій у лапки, є інші слова або вислови, що мають уживатися в лапках, доцільно використовувати зовнішні і внутрішні лапки. У першому випадку – "кутові лапки", або "лапки-ялинки"; у другому - "лапки-ла́пки"", - пояснює Гнатюк.

Багато правок у новому проекті доцільні, кажуть учасники круглого столу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Индик", "икавка" і "віцепрем'єр": мережа обговорює нові правила правопису

"Процес може тривати довго. Але він не буде завершений, поки офіційно не поставить крапку верхівка – Кабмін, приміром. Лише тоді не виникатиме проблем в написанні", - переконаний завідувач кафедри сучасної української мови Інститут філології імені Тараса Шевченка Анатолій Мойсієнко.

 

Україна не єдина держава, де йде робота над правописом. У Німеччині протягом 1996-2006 років співіснували два правописи. Десять років тривав "перехідний період", коли користувалися новими і старими нормами. Деякі зміни не прижилися і німці повернулися до старого написання.

"У німецькому правописі набагато більше однозначності. В українському все значно складніше. Він має спір ідеологій і поколінь. Зважаючи на це, потрібно щонайменше 20 років, щоб їх вирішити", - вважає професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету, дослідник української мови Міхаель Мозер.

×