Президент України Петро Порошенко підписав закон "Про освіту". Його Верховна Рада прийняла 5 вересня.
"Це – одна із найголовніших реформ, бо від жодної іншої реформи майбутнє країни не залежить так, як від освітньої" , - заявив президент.
Закон підвищує роль державної української мови в освітньому процесі, заявив президент. Крім того, він закликав міністерства закордонних справ та освіти і науки провести необхідні консультації з європейськими партнерами щодо мовної статті.
Gazeta.ua запитала українських освітян про те, як зміниться українська освіта з прийняттям документа.
Андрій Черних, 36 років, експерт із питань освіти:
"Закон ліквідує радянську управлінську вертикаль в освіті. Навчальні заклади можуть самостійно розробляти свої освітні програми та плани. У сесійному залі провалили поправки щодо фінансування професійно-технічної освіти з держбюджету, безоплатного забезпечення школярів посібниками та харчування школярів, виділення коштів на підвищення кваліфікації вчителів. Головне питання: чи зможе держава фінансово реалізувати норми закону "Про освіту". Від цього дуже багато залежить. Ми можемо зруйнувати те, що є, і не створити на цьому місці нічого нового. У свій час прийняли закон "Про науку та науково-технічну діяльність". Через відсутність фінансування, він практично "не працює". Закон "Про вищу освіту" прийняли 3 роки тому, але досі йде впровадження його положень. Це тривалий період".
Ігор Лікарчук, 63 роки, освітній діяч, екс-директор Українського центру оцінювання якості освіти:
"У законі прописана нова, близька до європейської структура освіти. Він дає більше прав та свободу вибору педагогам, змінили структуру управління освіти. В освітнє правове поле ввели такі поняття, як індивідуальна освітня діяльність, академічна доброчесність, виписали критерії академічної недоброчесності. Але документ дуже великий за обсягом. У ньому чимало посилання на інші нормативні та підзаконні акти. Але зараз не відомо, що буде написано у тих актах. Тому багато людей просто не зможуть його чітко й повністю зрозуміти. У законі не виписана чітка відповідальність навчального закладу за якість освіти. У документі немає умови проведення освітньої люстрації для керівників закладів освіти".
Попередній закон "Про освіту" морально застарів. Прийняття нового документа - позитивна дія. Оскільки він встановлює взаємовідношення між рівнями освіти, регулює мовні питання, змінює структуру освіти. Володимир Бугров, 49 років, проректор із науково-педагогічної роботи КНУ ім. Шевченка
Роман Бондаренко, 43 роки, юрист:
"Документ ліквідує радянську управлінську вертикаль у системі освіти. Місцеві органи влади позбавлять права контролювати освітній процес у навчальних закладах. Керівників шкіл обиратиме незалежна комісія через конкурс. Вона складатиметься з директорів державних та приватних шкіл, громадських представників, експертів у сфері освіти. Директор укладатиме контракт на 6 років. Очолювати школу він може лише дві каденції. Директор матиме право звільняти і приймати на роботу вчителів. Раніше це робили районні управління освіти. На посади приймали "своїх". Педагоги, які пройшли сертифікацію, отримуватимуть 20-відсоткову надбавку. Навчальні заклади на своїх сайтах звітуватимуть про гроші. Школи фінансуватимуть за кошти державного і місцевого бюджетів. Вони повинні відкрито звітувати про усіх надходження і витрати: звідки прийшли гроші, куди і скільки їх витратили".
Оксана Проскура, 47 років, директор Київської гімназії східних мов:
"Закон передбачає автономію шкіл. Учителі можуть самостійно розробляти й застосовувати на уроках авторські програми та методики навчання, обирати посібники і підручники. Держава гарантуватиме свободу від втручання у професійну діяльність. На навчальні заклади скоротиться бюрократичне навантаження. Відбудеться перехід на систему освітнього електронного документообігу. Для допомоги вчителеві створять освітній портал. Міститиме методичні й дидактичні матеріали, українські енциклопедії, мультимедійні підручники та інтерактивні ресурси. Ми позбудемося культу оцінки і культу чиновника. Педагоги, які пройшли сертифікацію, отримуватимуть 20-відсоткову надбавку. Вчителі знатиме, заради чого йому потрібно працювати гідно".
Олена Бондаренко, 43 роки, співголова ГО "Батьки SOS":
"Закон продовжує тенденцію до підвищення заробітної плати педагогів – найнижчим буде оклад у три прожиткові мінімуми. Педагоги зможуть за бюджетні кошт підвищувати свою кваліфікацію на тих курсах чи тренінгах, які вони самі оберуть. У трудовому договорі вчителів буде прописаний конкретний перелік та обсяг їхніх обов'язків. Жоден керівник не матиме права вимагати роботу, не передбачену трудовим договором. Щодо участі батьків у керуванні школою, то досить побіжно згадують батьківські комітети. Але закон надав великі повноваження піклувальній раді навчального закладу. Цей орган може здійснювати контроль за фінансовою діяльністю школи і навіть робити подання до засновника про звільнення (чи преміювання) директора. Контроль у сфері освіти відійде від управлінь та департаментів до структури, підпорядкованої МОН (також створять територіальні підрозділи контролю)".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що змінить закон "Про освіту": 13 положень
5 вересня Верховна Рада ухвалила закон "Про освіту". За нього проголосували 255 народних депутатів. Над документом працювали 3 роки. На його впровадження потрібні 87 млрд грн. З 2018-го діти, на розсуд батьків, ітимуть у перший клас у віці 6 або 7 років. Навчатимуться 12 років. Шкільна освіта складатиметься з трьох рівнів. Початкова триватиме 4 роки. Середня - з п'ятого по дев'ятий клас. Старша школа буде профільною. Її випускники зможуть продовжити навчання в ліцеї чи коледжі.
2 
4069
Коментарі