Як українській науці наздогнати європейських сусідів

7 жовтня цього року відбулися вибори президента Національної академії наук України. Наступником Бориса Патона став Анатолій Загородній.

Перш за все, від нього очікують впровадження реформ всередині установи, розповідає доктор біологічних наук, професор, завідувачка відділу сенсорної сигналізації Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України Нана Войтенко.

За її словами, наука в Україні не розвивається так, як в сусідніх країнах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У які галузі науки слід вкладати кошти

"Порівнюючи Україну з деякими пост радянськими країнами, як-от Таджикистан, Туркменістан, то стан науки у нас, звичайно, вище. Але європейські сусіди Польща, Словаччина чи Угорщина нас обійшли і доганяють розвинені країни: Францію, чи Німеччину. Хоча раніше нам заздрили, бо Україна була попереду багатьох", - каже науковиця.

Вона переконана, що такому успіху сусідів передували реформи, які ті запровадили вчасно.

" А ще їм допоміг вступ до Європейського Союзу. А ми так і не почали наздоганяти нікого, тримаємось за рахунок деяких наукових острівців. Вони ж існують завдяки ініціативам окремих вчених, які отримують гранти, не дивлячись на те, що не мають ні підтримки, ні розуміння, ні визнання з боку держави".

За словами Войтенко, щоб наздогнати країни, від яких ми відстали, треба розвивати науку, правильно її фінансувати і проводити реформи. Поки ми цього не зробимо, то нема ніяких шансів, що ми їх наздоженемо.

×