Як дитині допомогти почати говорити

Діти повинні навчитися говорити до 3 років, розповідає Gazeta.ua психолог Наталія Носаль. Якщо у малюка затримка мовлення, то слід звертатися до фахівців. Ваду може викликати психічні захворювання чи аутизм.

"Мова розвивається одночасно з психікою дитини. Тому за мовленням можна запідозрити психологічні відхилення або відставання у розвитку. Існують терміни, коли у малюка повинні з'явитися певні звуки чи слова. Але дитина може заговорити раніше і пізніше. Це називають індивідуальною нормою", - пояснює фахівець.

Від 2 до 4 місяців у дитини з'являється звук "аґу". До 1 року малюки вміють називати звуки різних тварин. Окремі склади починають вимовляти у 12-14 місяців. Близько 1,5-річного віку діти починають говорити окремі прості слова.

"З року до двох дитина починає говорити слова у великій кількості. У мові найбільше іменників і дієслів. Дитина може щодня засвоювати до десяти нових слів. Ближче до двох років діти вже висловлюються простими реченнями. Від двох до трьох років дитина починає говорити словосполученнями. У малюка з'являються питальні слова, прикметники і прислівники", - каже психолог.

Фахівці радять постійно говорити з дітьми, описувати світ навколо. Малюк повинен чути навколо слова, адже він це буде наслідувати.

"У дітей потрібно розвивати дрібну моторику. Це сприяє розвитку області мозку, яка відповідає за мову. Для цього грайте з малюком у пальчикові ігри або малюйте пальчиковими фарбами, нехай він нанизує на нитку намистини чи зав'язує шнурки. Вчіть дітей називати предмети, які він бачить на картинках. Слід також виконувати артикуляційні вправи на розучування вимови певних звуків", - радить психолог.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому небезпечно рано вчити дитину

Якщо до року в мові дитини не з'явилося звуконаслідування, а до півторарічного віку вона не запам'ятовує назви предметів, це має насторожити батьків. Про затримку мовного і психічного розвитку свідчить й те, якщо малюк гіперактивний, не вміє жувати їжу або не дивиться в очі . У такому випадку за допомогою слід звернутися до невролога, психолога чи дефектолога.

×