9 принципів формування незалежності у характері

Незалежність - це показник зрілої особистості. Ця риса не має нічого спільного з безрозсудністю, неповагою до навколишнього світу та відчайдушністю. Незалежність додає духовної сили, правильного світогляду, адекватності уявлень про себе та навколишній світ.

Дитячий психолог Марія Жолтикова поділилась з Gazeta.ua 9 факторами формування незалежності у дитини.

1. Прояви активного слухання в сім'ї, коли члени родини, розмовляють з дитиною про її почуття, переживання та діляться своїми емоціями. Цікавляться не лише, що робив у садочку чи в школі, а все ж таки, з якими емоціями, почуттями зустрічався взаємодіячи з дітьми, вчителями, новими ситуаціями, невдачами та успіхами.

2. Надання дитині права – робити вибір. Починаючи з 6 міс., дитина може вчитись робити вибір. Наприклад, пропонувати дві іграшки і вона зможе спочатку погратись з одною, потім взяти іншу. Свій вибір вона робить не свідомо, але вже його здійснює.

3. Повага до вибору. Якщо ми надаємо право дитині обирати, то не можна критикувати, принижувати її, висміювати.

4. Повага до особистісних кордонів дитини. У дитини має бути своя територія в будинку, свої речі, іграшки, якими вона має право не ділитись та робити з ними все, що забажає.

5. Підтримка та віра у дитячі спроби, щось розпочати нове. Не варто використовувати фрази: "У тебе не вийде", "Ти ще маленька". Краще підтримувати словами: "Я вірю, що ти зможеш", "Я поруч" і т.д.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 фраз, які варто забути батькам назавжди

6. Виконання обіцянок. Якщо пообіцяли щось або комусь при дитині або самій дитині, то обов'язково виконуйте.

7. Відсутність оцінок та порівнянь у сім'ї. Ми настільки звикли все оцінювати, порівнювати, що забуваємо про те, що всі люди різні та унікальні. Варто пам'ятати, що порівнюючи свою дитину з іншою, ми породжуємо лише низьку самооцінку, роздратування та образу в дитини. Оцінювати варто вчинок, а не саму дитину.

8. Прийняття різності. Ми досить негативно реагуємо на те, що у нашій картині світу – виглядає по-іншому. Інколи це моральні цінності, бажання, дії, риси характеру, які проявляються в інших, які нас дратують, захоплюють. У дитинстві діти теж копіюють поведінку батьків і думають, що по-іншому не можна. Варто підтримувати у дитині різні прояви, що у майбутньому дозволить приймати різність інших.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Психолог розповіла, кому можуть зашкодити спінери

9. Власний приклад. Діти – це віддзеркалення сім'ї. Те що вони чують, бачать – вони будуть наслідувати та транслювати у своїй діях, стосунках.

×