В освіті нинішній рік ознаменувався початком Нової української школи. Її задекларував Закон "Про освіту", який ухвалили торік.
Головна зміна року, що минає, - це 12-річне навчання. Діти навчатимуться за новими стандартами. Їх впроваджуватимуть поступово впродовж кількох наступних років.
Цього року Міносвіти також внесло зміни до складання ЗНО. Зокрема, запровадили аудіювання з іноземних мов і встановили поріг у 150 балів для студентів-медиків.
Gazeta.ua підготувала добірку реформ в українській освіті за нинішній рік.
1. Стартувала Нова українська школа
З 1 вересня запрацювала Нова українська школа. Відтепер учні навчатимуться 12 років. Якщо раніше у школу йшли шестирічні малюки, то зараз батьки мають право вибору - 6 чи 7 років.
Для першокласників переобладнали класи, закупили нові навчальні матеріали і парти. Діти сидять по одному, мобільні парти зсувають колом чи квадратом. Навчання проводять у гральній формі. Учням не задають уроки, не ставлять оцінок. У зошитах школярі пишуть олівцем, а вчителі не використовують червону ручку.
Міністерство освіти скоротило державне замовлення у вузи
2. У перший клас приймають за місцем проживання
Для вступу в перший клас діти не складатимуть іспити. До школи зараховують за місцем прописки.
На навчання зараховували у дві хвилі. Першокласників, які проживають на території обслуговування школи, приймали до навчального закладу у першу чергу. У другу хвилю на вільні місця зараховували дітей, які не закріплені за школою. Перевагу також мали ті школярі, брати чи сестри яких вже навчаються у навчальному закладі, або старші за віком.
3. Для вступу на медичні спеціальності встановили поріг
Вперше для вступу на спеціальності "Стоматологія", "Медицина" та "Педіатрія" абітурієнти мали набрати не менш як 150 балів із хімії, біології чи математики. Це обов'язкові предмети для вступу. Умова не поширювалася на українську мову і літературу.
4. Запровадили дворівневий тест з іноземних мов і аудіювання
У тестах з іноземних мов з'явилося аудіювання. Учням спочатку прослуховували звукові фрагменти, а потім виконували завдання до них. Через проблеми з технікою у деяких пунктах тестування абітурієнти писали апеляції. ЗНО із 65 апеляцій дозволили перескласти 4 особам.
ЗНО з англійської, іспанської, німецької та французької мов уперше було двох рівнів складності: В1 (рубіжний) і В2 (просунутий). Перший писали ті, хто вивчав іноземну на стандартному рівні. В2 - ті випускники, які вивчали мову на профільному рівні Їм зарахували результат ЗНО з іноземної мови як оцінку за державну підсумкову атестацію.
5. Випускники училищ і коледжів складали ЗНО
Випускники професійно-технічних училищ і коледжів вперше складали випускний іспит - українську мову і літературу, у формі ЗНО. Результати тестування їм зараховували як іспит за державну підсумкову атестацію. На тестування зареєструвалося 118,2 тис. осіб.
Для першокласників переобладнали класи, закупили нові навчальні матеріали і парти
6. Розширили перелік спеціальностей для вступу в магістратуру за ЗНО
Цього року ЗНО в магістратуру розширили на 15 спеціальностей: релігієзнавство, історія та археологія, філософія, культурологія, економіка, політологія, психологія, соціологія, журналістика, право, готельно-ресторанна справа, туризм, міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, міжнародні економічні відносини та міжнародне право. Торік тест писали лише для вступу на "Право".
На ЗНО в магістратуру зареєструвалося 36 тис. абітурієнтів. На "Право" та "Міжнародне право" складали тест з іноземної мови й фахового випробування. На всі інші спеціальності — лише з іноземної мови.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На 25% збільшили зарплату вчителям - освітні події 2018-го у цифрах
7. Зменшили кількість місць державного замовлення
Цього року Міністерство освіти скоротило державне замовлення у вузи. Для вступу на бюджет виділили 191.1 тис. місць. Це на 10% менше, ніж 2017-го. Торік загальний обсяг складав 212,3 тис.
Найбільше місць виділили на "Середню освіту" - 7445, "Медицину" - 4507, і "Комп'ютерні науки" - 3216. Найменше на "правоохоронну діяльність" - 1910 місць. Минулого року у пріоритеті були природничі, технічні та аграрні спеціальності: "Фізика та астрономія", "Математика", "Лісове господарство".
Науковий журнал Science назвав головні досягнення науки 2018 року. Усього виокремили 10 подій. Зокрема, дослідження розвитку генів ембріонів - за процесом можна стежити на клітинному рівні. В майбутньому технологія дозволить контролювати розвиток окремих клітин ембріонів.
Коментарі