За липень 2020 року НБУ отримав 2532 письмові скарги. З них 2096 – на фінансові компанії, ще 436 – на банки. Три чверті скарг – на грубі форми роботи фінустанов щодо своїх клієнтів.
Виконавчий директор Асоціації учасників колекторського бізнесу Сергій Нікіфоров каже, що найчастіше скаржаться на:
- цілодобове продзвонювання з коротким інтервалом на телефонний номер боржника, членів його сім'ї, колег;
- опрацювання особистих даних третіх осіб, які не мають стосунку до кредиту і не давали згоди на опрацювання особистих даних;
- поширення особистих даних боржників;
- збирання, використання і поширення конфіденційної інформації про боржника в месенджерах, соцмережах.
Finance.ua пише, що, згідно зі змінами в ЗУ "Про споживче кредитування", колекторам дозволять:
- контактувати не більше ніж двічі на день з 8:00 до 20:00;
- дотримуватися етичної поведінки;
- дотримуватися ЗУ "Про захист персональних даних";
- аудіо-, фото- і відеофіксацію взаємодій із клієнтом, яку повинні будуть зберігати 1 рік.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Кажуть, що ви поручителі за кредитом і потрібно сплатити борг"
Колекторам не можна буде:
- контактувати з третіми особами й опрацьовувати їхні персональні дані;
- ігнорувати питання щодо деталей боргу та надавати неправдиву інформацію;
- використовувати зображення на конвертах через неправильне їх тлумачення;
- повідомляти третім особам інформацію про борг позичальника.
Усі пункти цих норм ще обговорюються. Їх можуть не врахувати під час внесення змін до законів.
Колектори, які телефонують і залякують позичальників, порушують законодавство. Жертвам колекторів потрібно звернутися у відповідну компанію з письмовою скаргою, повідомити в Національний банк і Уповноваженому Верховної Ради з прав людини. Також звернутися до суду і повідомити правоохоронцям.
3 
8642
Коментарі