За роки Незалежності відбувся перехід від командно-адміністративного устрою до ринкової економіки. Це включає в себе величезний пласт. Зокрема, інституції, що відповідають за економіку. Найважливіша з яких приватна власність на засоби виробництва. До того ж - нова ментальність, поява класу підприємців, приватизація, відкриття ринку землі. Ще одне досягнення України - стабільна фінансова система зі своєю валютою, розповів Gazeta.ua Сергій Беренда, економіст, викладач Каразінської школи бізнесу.
Назвіть найбільші проблеми за останні 30 років?
Корупція під час приватизації. Значну кількість заводів нові власники просто порізали на метал. Корупція переслідує держзакупівлі. Не рятують навіть тендери. Як результат, Україна скоро стане однією з найдорожчих країн світу. У нас фантастичні ціни на нерухомість, ремонт доріг.
Усе це на тему довіри. На перший погляд - неекономічна категорія. Але вона визначає все, в тому числі розмір брудних грошей. Якщо люди не довіряють державі, то живуть одним днем. А значить і крадуть більше.
Ще один мінус - тіньова економіка. Не сама по собі, а її розмір. В окремих галузях вона дорівнює офіційному виробництву. І тут знову виникає питання довіри та корупції. Коли в законний спосіб не можна вести справи, люди пірнають у тінь.
Що відбувається зараз?
В Україні бракує професійних держуправлінців. Є невелике економічне зростання. Ситуація різноспрямована в різних галузях. Експортери добре себе почувають - сільське господарство, агропром. Хоча зміцнення гривні їм не на руку. Але це тактичні речі. Бракує технологій, управлінського досвіду, особливо в міжнародному середовищі. І, як завжди, інвестицій.
У нас залишається кілька олігополій, які змовляються між собою і задирають ціни. Антимонопольний комітет робить вигляд, що нічого не відбувається. Тільки періодично розповідає, як кошмарять трейдерів бензину і ті на місяць знижують ціну. А тим часом зростання цін на метал всередині країни просто фантастичне. Як це може бути? Ми ж найбільший його виробник. Щодо побутової техніки ситуація зворотня: імпортна продукція, як правило сіра, податки не сплачуються. В результаті українські ціни на неї нижчі, ніж в країні-виробнику. А значить, у національного виробника в цій сфері шансів нуль. Відкривати виробництво - шлях до розорення.
Що з розвитком бізнесу в Україні? Чого не вистачає підприємцям?
Немає потоку інвестицій - ні внутрішніх, ні іноземних. Головний фактор - війна. Північний сусід робить усе, щоб у нас не було стабільності. Часто наводять приклад Ізраїлю, як воюючої країни. Але там з самого початку був переселенський капіталізм. А в Україні - ні. Там є єдність суспільства. У нас маса суперечок: з приводу історії, куди рухатися.
Бракує дешевих грошей і дерегуляції, відповідальності бізнесу. Часто він діє всупереч суспільним інтересам. Половина бізнесменів не платить податки, але при цьому любить розмірковувати про погані дороги.
Важливо використовувати закордонний досвід. Але 80% громадян ніколи не були за кордоном.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна має спростити працевлаштування для іноземців - економіст
Як змінився добробут українців?
Якщо брати в грошовому вимірі, то зараз ми повернулися до передкризового 2013 року. Після чого почалося зростання. З 1991 роком економічну ситуацію порівнювати некоректно. Краще з іншими країнами. Скажімо, за рівнем доходів ми зараз на одному рівні з Румунією та Болгарією. Беремо до уваги якість життя: кількість автомобілів на душу населення, рівень безпеки, екологія, медичне обслуговування. При цьому існує величезна диференціація між містом і селом. Особливо, якщо брати міста-мільйонники. Це просто прірва. Деякі регіони вимирають: грошей не заробиш, доріг немає.
Які ключові реформи потрібні в найближчі роки?
Потрібно завершити судову реформу. Будь-який бізнес, в тому числі іноземний, без гарантій своїх інвестицій до нас не прийде. Треба довести до кінця земельну реформу, як це було задумано. Зокрема, запропонувати дешеві кредити дрібному та середньому фермеру, щоб він міг викупити землю. Чи готові до цього банки - велике питання.
Самі українці дуже інертні. Є великі патерналістські очікування, надія на державу. Натомість потрібно формувати підприємницьку ментальність. Більш активно агітувати за підприємництво, рекламувати позитивний досвід. Почати з навчання елементарним речам: як відкрити бізнес, які є варіанти? Потрібні безкоштовні курси, онлайн-програми, виїзні семінари за підтримки держави.
Економічні перспективи України в світі — на кого орієнтуватися?
Для виходу до вищої економічної ліги знадобиться років 20. Поки займаємо в світовій економіці піввідсотка, а може і менше. Хороші перспективи у IT та агропрому. Якийсь вітчизняний завод хвалився, що постачає метал на німецький автомобільний завод. Це добре. А де українські автомобілі чи хоча б запчастини? Так, ми впливаємо на металургійний ринок своїм обсягом виробництва. Але, крім металу, потрібна металообробка і машинобудування, щоб продавати дорожчий продукт.
Потрібно займатися послідовним розвитком економіки. У Південній Кореї була схожа ситуація: олігархи очолювали країну. Вони починали з того ж металу і простих виробництв. А тепер бачимо світових лідерів, які диверсифікували свої потужності. У нас цього не відбувається.
Те ж саме в агропромі. Зараз все зерно стікається в порти і продається за кордон. А борошно не можна виробляти? Іноземні компанії бачать нас як сировинний придаток, не більше. Значить слово за державою. У нас тільки недавно з'явилися кредитно-експортні агентства, що дозволяють підприємцям пробиватися на іноземні ринки.
На мій погляд, Україні потрібна соціально-орієнтована ринкова економіка. Варіанти - від Ізраїлю до Франції та Німеччини. Скандинавська соціальна рівність нам не підходить, бо українське суспільство не згуртоване.
Як покращити наші позиції?
Треба щодня формувати підприємницький світогляд у громадян на всіх етапах. Це базова річ, без якої все втрачає сенс. Часто доводиться чути запитання: "Куди вкладати гроші?" Відповідаю - в людей, розвиток підприємницьких здібностей. Робити все: від підвищення фінансової грамотності до бізнес-інкубаторів. Людина прийшла з ідеєю - держава дає ресурси під символічний відсоток. Про це у нас багато говорять, але реально мало що робиться.
Постанову й Акт проголошення незалежності України ухвалили на позачерговій сесії Верховної Ради 24 серпня 1991 року. Україна стала незалежною державою з неподільною та недоторканною територією, на якій чинними є тільки Конституція, закони й постанови уряду.
3 
8642
Коментарі
1