Ексклюзиви
Пʼятниця, 03 вересня 2021 17:50

"Польща зробила ставку на людей з низькою кваліфікацією. Німеччина запрошує виключно фахівців" - експерт про трудову міграцію

Для працевлаштування закордоном українці найчастіше обирають Польщу, Чехію, Словаччину, Угорщину, країни Балтії. Ковід-обмеження вплинули на раніше улюблені для роботи країни, наприклад Італію. Туди українцям було дуже важко потрапити, розповів Gazeta.ua Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.

Пандемія вплинула на розмір зарплат?

Рівень зарплат не зменшився. Наприклад, Польща з початку 2021 року підвищила мінімальну заробітну плату одразу на 200 злотих. Тобто, 1400 гривень. Потроху піднімають зарплати й інші країни. Це пов'язано з двома моментами. Перший – боротьба за робочі руки на своїх власних ринках і щоб залучати трудових мігрантів із інших країн. А другий момент – підняття заробітної плати відбувається на рівень зростання місцевої економіки.

Автор: Gazeta.ua
  Польща з початку 2021 року підвищила мінімальну заробітну плату одразу на 200 злотих. Тобто, 1400 гривень
Польща з початку 2021 року підвищила мінімальну заробітну плату одразу на 200 злотих. Тобто, 1400 гривень

Які середні заробітки трудових мігрантів закордоном?

У середньому українці, залежно від країни, можуть заробляти від 800 до 1500 доларів на місяць. Все залежить від фаху. Якщо людина їде працювати як звичайний фізичний працівник десь на складах, виробництві але без кваліфікації, вона може розраховувати на мінімальну зарплату або трохи вище мінімальної. Висококваліфіковані працівники заробляють значно більше. Наприклад, у нас була вакансія інженера-розробника авіаційних двигунів. Там зарплату пропонували 120 тисяч фунтів стерлінгів на рік.

Хто найбільше затребуваний за кордоном?

У залежності від країни, затребувані працівники різних напрямків. Польща зробила ставку на людей з низькою кваліфікацією. Їм потрібні звичайні фізичні працівники. Але, водночас вони потребують і працівників банківського сектору, айтішників, інженерів, лікарів. Німеччина робить ставку на запрошення виключно фахівців, які знають німецьку мову на достатньо високому рівні, мають диплом, який можуть підтвердити безпосередньо в Німеччині. У звичайних різноробах ця країна не зацікавлена. Тому набагато простіше для українців отримати польську робочу візу, аніж німецьку.

Звісно ж, українці воліють заробляти якомога більше грошей. Тому на жаль погоджуються на пропозиції шахраїв щодо нелегального працевлаштування в Німеччині. Як правило все закінчується дуже погано. Шахраї в Україні беруть гроші і зникають. Або українці приїздять до Польщі, потрапляють під перевірку місцевих органів влади, поліції. Отримують депортацію, конфіскацію грошей та заборону на в'їзд до країн ЄС від одного року до 5.

Так стається у 100% випадків?

Якщо людина погоджується на нелегальне працевлаштування, то крім фізичної важкої праці, що дня ризикує не отримати заробітну плату й потрапити під депортацію. Фактично, не має жодних прав. Зокрема, не може розраховувати на надання медичної допомоги в разі необхідності.

Один із прикладів 2019 року. Українець працював у Польщі нелегально, йому стало зле на виробництві. Керівник підприємства наказала просто відвезти його якомога подалі. Людину залишили десь у лісі і вона померла. Троє дітей залишилося без батька.

Де в основному працюють українці — на підприємствах, фермах, складах?

93% трудових мігрантів обирають фізичну працю. Це будівництво, склади, сільське господарство. З 1 мільйона 800 тисяч запрошень, які були видані українцям для працевлаштування у Польщі, 1 мільйон 350 тисяч - на звичайну роботу в різних секторах економіки. З таким документом можна працювати в країні до 6 місяців. Ще 140 тисяч дозволів давали можливість українцям працювати до 9 місяців і це так звані візи для роботи в сільському господарстві. Менше 10% українців воліють працювати в сільському господарстві. Більшість обирає роботу на складах, у промисловості, переробній галузі. Там більш гарантовані заробітки, комфортніші умови праці.

Чи великий попит на дипломованих спеціалістів із України — зокрема медиків? Що їм треба для працевлаштування?

Щоб лікарю працевлаштуватися закордоном, потрібно досконало знати мову. Без цього і диплом не допоможе. Бо для дипломованого спеціаліста головне – комунікація. Не тільки розмовна мова, але і письмова. Більшість українців не хочуть вивчати іноземні мови, не бажають підтверджувати свої дипломи. Вони обирають простіший шлях – звичайна фізична робота. А наприклад, у Польщі не вистачає майже 50 тисяч медичних працівників. У Німеччині зараз нестача біля 150 тисяч медсестер. Не зважаючи на такий попит, вищий рівень зарплат, кількість українських медпрацівників, які працевлаштовуються за кордоном, невелика. Левова частка наших лікарів нікуди не поїде. Ті, хто працює у великих містах, можуть отримувати майже схожі з європейцями заробітні плати. А ті, хто залишається в районних центрах, не хочуть або не бачать потреби виїздити. Тому під трудову міграцію лікарів у більшій мірі потрапляє молодь, яка закінчує виші в Україні.

Влітку повідомляли, що вчителі їхали на заробітки закордон. Чи масово це було?

Якщо людина може виїхати на три місяці до Польщі і попрацювати, не має значення, в якій сфері вона працює. Якщо в неї є така можливість, вона поїде і спробує заробити гроші. Їдуть на роботу до Польщі лікарі, медсестри, вчителі. По кількості точних цифр немає. Коли людина працює на збиранні полуниці, роботодавець не питає в неї про диплом. Це добре, коли людина не чекає подачки від держави і їде заробити кошти за кордоном. Головне – щоби вона все ж таки поверталася в Україну.

Представники українських будівельних компаній заявляли, що потрібно підвищити зарплати в галузі на 30-40%, щоб українці повернулися додому.

В Україні велике будівництво зосереджено у містах – Київ, Дніпро, Одеса, Харків. Саме там люди затребувані на будівельних майданчиках. Тому будівельники з менших міст їдуть на роботу або до наших міст-мільйонників, або до Польщі. Недостатньо змінити рівень заробітних плат тільки в якійсь одній галузі. І розраховувати, що трудові мігранти почнуть повертатися додому. Зростання зарплат в Україні повинно відбуватися рівномірно. Щоб не тільки заробітки будівельників зростали. А що робити жінці того будівельника? Вона буде отримувати таку саму заробітну плату, як у Польщі?

Трудова міграція має набагато глибші корені. Виправити ситуацію тільки підняттям зарплат не вийде. Давайте говорити відверто. Навіть якщо у вас велика заробітна плата, чи маєте ви доступ до якісної медицини, судової системи, інфраструктури? Проблема набагато глибша. Люди не вірять, що Україна може стати новою Польщею чи Чехією. Тому спочатку їдуть працювати за кордон. Потім приймають рішення про переїзд. Забирають свої родини, дітей і залишаються жити за кордоном.

Чому це відбувається?

У лютому представник більшості в парламенті Данило Гетьманцев заявив, що Україна – найбідніша країна Європи. І середній рівень вітчизняних зарплат сягне рівня середніх заробітків у Польщі лише за 30-40 років. І то за умови, що польська економіка перестане розвиватися і залишиться на тому рівні, на якому вона зараз є. Коли подібне чує молода людина, вона починає задумуватися: ми наздоженемо рівень зарплат у Польщі за 30-40 років, коли мені буде 50-60. Чи варто чекати? Може просто купити квиток на автобус і вже за добу бути в Польщі.

Нещодавно міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що 40-річним пенсія вже не світить. Подібні заяви теж спонукають людей їхати за кордон, попрацювати 20-25 років і отримувати їхню пенсію.

Ще одна проблема України — працевлаштування людей старше 40 років. У Києві, якщо вам уже 45 плюс, роботу, м'яко кажучи, вам буде дуже важко знайти. У невеличких містах проблеми ще більші. Люди у віці 50 років вимушені шукати собі роботу за кордоном. Вони їдуть, бо вдома не можуть заробити грошей. Для них немає роботи.

На замовлення Всеукраїнської асоціації з міжнародного працевлаштування, соціологічна група Рейтинг проводила соціологічне дослідження. І з'ясувалося, що 80% людей із вищою освітою хочуть, аби їхні діти навчалися закордоном. 88% тих, хто шукають роботу закордоном, цього теж бажають. І це не через те, що не довіряють вітчизняній системі освіти. Люди просто не бачать майбутнього для своїх дітей.

Тому доки представники влади будуть робити подібні заяви і країна не буде змінюватися на краще, громадяни не відчують покращення життя. І будуть їхати за кордон.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна стала лідером із трудової міграції в Європі – міністр

Які перспективи трудової міграції?

Я можу сказати прогноз на найближчі 10 років. Українці так само будуть їхати працювати закордон. Ситуація кардинально не зміниться. Люди спочатку будуть шукати для себе можливість заробити гроші. А згодом перетворюватимуться з трудових мігрантів в емігрантів. Залишатимуться жити за кордоном.

Грошові перекази в Україну з-за кордону вп'ятеро перевищили суми відправлених за її межі коштів, пише ТСН.

Обсяг переказів в Україну в першому півріччі 2021 року в порівнянні з аналогічним періодом торік зріс на 15,9% і становив $6,21 млрд, повідомили в Нацбанку.

Найбільше коштів в Україну надійшло зі США, Ізраїлю та Італії. З України за кордон за цей період відправили $482 млн. Найбільше переказували гроші в Росію, Грузію та Туреччину.

Зараз ви читаєте новину «"Польща зробила ставку на людей з низькою кваліфікацією. Німеччина запрошує виключно фахівців" - експерт про трудову міграцію». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 26894
Голосування Чи подорожчають продукти через відміну державного регулювання цін?
  • Так, виробники і магазини скористаються цим
  • Так, але подорожчають тільки найпопулярніші товари
  • Ні, будуть лише сезонні коливання цін
  • Деякі товари подешевшають
  • Державне регулювання - це радянський пережиток. Його треба відмінити
Переглянути