З редактором інтернет-видання "Реальна економіка" Євгеном Шпитком зустрічаємось в одному з київських кафе. Знімає шкіряне пальто і замовляє подвійне капучіно. Сідає за стіл поруч барної стійки, витягує з кишені телефон. На екрані висвітлюється "Юра програміст". Євген бере слухавку. У залі чути запах меленої кави та музику із колонки над столиком.
- Перепрошую, - каже вибачаючись. - Зараз почав знімати з колегами фільм про банківську кризу 2008-2009 років. Клопоту вистачає.
Пару тижнів тому профспілки заявили, що в українському бюджеті 2012 року дірка на 10 мільярдів гривень. Які причини такого дефіциту?
- Мабуть, профспілки переживають, що в бюджетній сфері буде заборгованість по зарплаті. В деяких областях вона сягає вже до півмільярда гривень. Адже грошей в бюджеті не вистачає. Влада запланувала, що економіка зросте на 3,6%, а збори податків – на 24%, зрозуміло, що за рахунок посилення податкового тиску. Але зараз так складається, що економіка може ледь в нуль вийти. Останні два квартали спостерігається економічне падіння. Бо за 2012-й рік уряд планував зібрати 372 мільярди гривень.
В перших трьох кварталах податкова зібрала відповідно 77, 86 та 83 мільярди гривень. Тому у 4-ому кварталі потрібно зібрати аж 126 мільярдів, що на 40% більше, ніж минулого року. Навіть посилений податковий тиск не змінив ситуації. Насправді для фінансування видатків бюджету зараз бракує не 10, а 40-50 мільярдів. В бюджеті немає достатньо грошей, тому у влади зараз паніка. Окрім того, що вони зрозуміли, що реально мають 20% підтримки після виборів, не можуть вирішити, хто буде прем'єр-міністром, ще й потрібно заткнути дірку у бюджеті. Але, думаю, що СКМ їм перерахує авансом податок на прибуток і допоможе частково у вирішенні цієї проблеми.
Тому поспіхом вводять нові податки, наприклад, на обмін валют?
- Не знаю, чи була домовленість про цей податок у середині партії, чи це поодинока ініціатива Віталія Хомутинніка (голова Комітету з питань фінансів, банківської справи, податкової та митної політики — ред.). Все може бути дуже просто. Зверху сказали: треба гроші. Сидить Хомутиннік у своєму комітеті і думає, де ж то їх взяти. Зробимо 1% на обмін валют - вже 100 мільйонів зберемо. А якщо 15% — вже суттєва сума. Подали ініціативу - не пройшла. Добре, інше придумаємо. Таке враження, що у чиновників взагалі немає логіки. Працюють за принципом: чим гірше, тим краще - спробуємо, може, пощастить і пройде.
Як ставитесь до такої ініціативи?
- 15% на обмінні операції - маразм. Це руйнує ринкові відносини у банківській системі. Цього не можна проконтролювати. Люди мають валютні картки, рахунки у банках. У мене є така, нею користуюся, коли їду за кордон. Гроші з картки можу зняти у будь-якому банкоматі України за курсом платіжної системи, наприклад, Visa чи Master Card. Як вони збираються це контролювати?
І, взагалі, такі ініціативи має продумувати Нацбанк, а не комітет. Якщо б прийняли цей закон, їм потрібно було б приймати додатково багато актів і постанов, щоб регулювати цю систему грамотно. У нас інша проблема – ментальна - українці звикли рахувати все в доларах. Машину купуємо - розраховуємо ціну в доларах. Справа більше у психологічному моменті, переживаємо, що гривня стрімко впаде. Ми прив'язалися до долара, який здається нам стабільнішою валютою.
Можна було б, наприклад, ввести 15% лише на купівлю іноземної валюти. У цьому можна побачити хоч якусь логіку. Влада виходить до людей і каже: хочемо вивести економіку з тіні, боротися з корупцією, щоб гривня була головним засобом розрахунку в Україні. Ваші поточні заощадження не чіпаємо, але якщо далі будете купувати долари, платіть 15% податку. Винятки можуть бути для юридичних осіб експортної промисловості і туристів, які збираються за кордон. Це не дуже хороша ідея, але логіка присутня. Люди, можливо, з часом звикнуть і забудуть, що є долари.
В Україні вже був такий великий дефіцит бюджету?
- У 2008-ому була схожа проблема, тоді економіка впала на 15%. Тоді нас врятував кредит МВФ. Зараз маємо повернути їм велику суму грошей. Потрібно шукати нового кредитора та інші джерела.
Що ще може зробити уряд, крім збільшення податків?
- Основні видатки бюджету в Україні - соціальні. Серед них - соціально захищені статті, які щороку повинні зростати. Будуть скорочувати якісь статті на ремонт доріг і шкіл. На купівлю "золотих лавочок", звісно, витрати не зменшать. Хіба що буде багато питань від журналістів. Чиновники тільки тоді бояться, коли у них постійно про щось таке запитують.
Про "золоті лавочки". Як можна реформувати тендерну систему закупівель?
- Боротьба з корупцією - це не реформа. Корупції у владі апріорі не повинно бути. Тендерна система складається з великої кількості людей, які живуть за її рахунок. 2004-го на тендерних конкурсах "відкати" були 20%, а зараз часто досягають 100. Як на мене, чиновник не згодиться добровільно урізати свої доходи. Звичайний корумпований український чиновник краще звільниться, піде займатися бізнесом, на пенсію, ніж сидітиме у відомстві за одну тільки зарплату в 3 тисячі гривень. Вони прийшли тільки заради корупції. Був шанс у 2005-ому, тому що у чиновників була моральна готовність відмовитися від хабарів заради чогось. Тоді вони боялись, бо прийшла нова команда. Проте вона замість того, щоб скористатися ситуацією, робила те ж саме. У підсумку рівень корупції виріс, адже чиновники стали не просто "заробляти" на бюджетних коштах, а просто красти. Чиновники майже не змінюються роками. Лише керівництво. Головна помилка Ющенка, що він не скористався цим шансом, який мав. Зараз у чиновника немає ніякої мотивації відмовитись від хабарів.
Чи не здається вам, що держава, в особі чиновників, які не можуть змінитися, та суспільство йдуть на зіткнення один з одним?
- В Україні завжди існував певний суспільний договір між суспільством і державою. Влада краде гроші з бюджету, купує дорогі авто і золоті унітази. Суспільство сказало: добре, тоді ми не платимо податків і отримуємо зарплати в конверті. Ми вас не чіпаємо і ви нас не займайте. Але в 2010 році прийшла нова влада і почала лізти в гаманці людей, наїжджати на дрібний та середній бізнес, приходити з перевірками. Люди змушені платити штрафи або носити хабарі чиновникам. Хоча сама влада від цього чеснішою не стала. Договір порушився. Сподіваюся, це призведе до змін, люди довго такого не терпітимуть. Адже демократія та, відповідно, ринкова економіка, до якої ми прагнемо, — це коли влада постійно змінюється.
Наскільки довго еліта може закручувати гайки?
- Складається враження, що у верхах влади немає розуміння, що насправді відбувається в країні. Існують різні сфери впливу. Януковичу вже набридло це оточення, яке його постійно "підставляє". Якщо виникають якісь серйозні проблеми, комусь потрібно їх вирішувати. Януковича ніколи немає, коли відбуваються конфлікти. Немає у нас президента. Тільки на портретах. Він мав бути хоча би арбітром у цих групах впливу. Наприклад, через особистий конфлікт Попова і Ахметова "Київенерго" кілька днів не подавало тепло у київські квартири. Це серйозний конфлікт, у який хтось зверху мав би втрутитися. Можливо, Янукович втомився, йому набридло.
Можливо, що такий президент не буде влаштовувати певних бізнесменів?
- Їх якраз таке влаштовує. Хіба, Ахметова могло б і не влаштовувати. У принципі логічніше працювати в країні з економікою, що реально розвивається, адже тоді і його бізнес буде розвиватись. Щоб експортувати продукцію на іноземні ринки і залучати кошти там, його бізнес повинен бути прозорим. Нові компанії "сім'ї" не розбагатіли на бізнесі як такому, вони скористалися контрабандою, тендерами, годуються з бюджету. Користуються тим, що вони при владі. Тепер накопичили багато доларів готівкою та на рахунках. Їх треба кудись вкладати. Думаю у новому складі Верховної Ради ухвалять закон про ринок землі, який лежить у парламенті, адже земля - це гарна інвестиція для вкрадених мільярдів.
Дрібний бізнес не має політичного маркера, не організований. Як йому бути?
- Дрібний і середній бізнес у більшості своїй хоче якихось змін, але з іншого боку боїться вийти з тіні. Якщо їх змусити платити повністю податки, наступного дня вони закриються.
Чи можуть заходи порятунку, які використовує США чи ЄС, використати в Україні?
- Ні. У нас різні проблеми, і по-різному їх потрібно лікувати. У нас нерозвинута економіка, немає, наприклад, нормального фондового ринку. У нас близько 50-60% економіки в тіні. Те, що відображає державна статика, — це не повна картина. Тому наші проблеми не можна вирішувати, як проблеми країн ЄС та США.
Там є два рецепти – заходи з економії або стимулювання. До речі, ці рецепти не працюють, адже хибною виявилася сама економічна капіталістична система. У нас не можна кинути мільярди гривень на порятунок. По-перше, половину вкрадуть. А друга половина піде тільки на споживання імпорту та купівлю доларів населенням. Тобто гроші підуть в пісок. У США цільовими дотаціями врятували автопромисловість, а у нас не вийде. Система працює по-іншому.
Яка у нас система? Як взагалі порахувати тіньову економіку?
- Точно ніяк не вирахуєш. Існує платіжний баланс, який показує скільки доларів купує населення – це один з показників росту чи падіння тіньової економіки. Але є опосередковані методи. Можна в престижних автосалонах спитати. Якщо продають більше дорогих автомобілів Бентлі чи Ферарі, то рівень корупції та відкатів зростає. Або якщо в дорогих бутіках почали масово продавати годинники за 100 тисяч гривень за штуку. Це один з елементів легалізації "вкрадених" коштів. Адже для того, щоб придбати годинник – не потрібний паспорт. І от ці чиновники самі для себе відкривають дорогі бутіки. І купують за 100 тисяч годинники. Корупційні гроші стають легальними. Тобто кількість дорогих бутіків в українському місті — це показник корупції. Добробут середнього класу визначається автомобілями до $30 тисяч та кредитами на житло. Якщо цей ринок є — економіка по-троху розвивається.
І як у нас зараз з продажем в автосалонах та кредитами на житло?
- Кредитування зупинилося через те, що Нацбанк бореться з інфляцією та за стабільність гривні її утисканням. Тобто вся гривня, яку населення продає за долари, – зникає в НБУ. Авторинок зростає в середньому на 10% за рік. Кредитування в цьому сегменті зростає, адже кредит дається на короткий строк, на відміну від іпотеки. Але основне зростання у преміум-сегментах та бюджетних авто. Все більшу долю ринку займають корейський та китайські виробники, витискаючи японців.
Можна вивести економіку з тіні?
- Можна робити дві речі. В Україні, чим менше держава втручається в економіку, тим всім краще. Яка причина падіння зараз? Крім того, що Україна – безперспективна сировинна економіка. Якщо держава починає тиснути — частина бізнесу або закривається, або переходить тінь. Це логічно. Тому не факт, що у нас економіка взагалі падає. Це офіційна частина падає, а з неофіційною частиною може бути все що завгодно. Може, вона росте за рахунок падіння офіційної? Може, й ні. Наприклад, як порахувати ІТ-сектор?
Бажано спростити всі дозвільні процедури. Колись дуже чудово спрацював єдиний податок. Можна щось подібне зробити з усім бізнесом - уведіть єдині 10% податку на прибуток для малого бізнесу і 15% відрахування до пенсійного фонду з зарплати. Це дозволить збільшити надходження до бюджету за рахунок виходу з тіні значної частини економіки. Сьогодні не можна затискати нові сектори економіки. Наприклад, сидять п'ять іт-шників, всі добре заробляють. Але якщо до них прийти й сказати: хлопці, платіть 40% до Пенсійного фонду. Та вони всі виїдуть з України і все.
Друге: вирішити найбільші проблеми українського бюджету - проблеми з Пенсійним фондом та "Нафтогазом". По першому - треба вже нарешті ввести другий рівень пенсійного забезпечення. З "Нафтогазом" складніше, бо це вже політична гра з Росією. Потрібно використовувати наші козирі в переговорах – ГТС, диверсифікацію і підвищувати енергоефективність, щоб спалений газ обігрівав не люки, а квартири.
Щоб все це зробити потрібен час, а гроші треба зараз. Де їх можна взяти?
- Стандартно. Можна продовжити приватизацію. Друге — позичити. Третє — скоротити видатки. Четверте – стимулювати економіку через емісію гривні. Але це – не вилікує економіку, а дасть прожити ще пару місяців.
Які варіанти розвитку України ?
- У нас сировинна економіка. І сировина потроху закінчується. Якість нашого металу - напівфабрикатів - низька і неконкурентоспроможна, тому ми потроху програємо ринок. Готову продукцію - машинобудування - ми продаємо тільки в Росію, теж сировинній економіці. Тому логічно, що ситуація не буде покращуватися. Як воно буде? Падіння банківської системи і я сподіваюся на політичні сплески.
Що буде з гривнею?
- Гривня має впасти до 9 чи 10 гривень за долар в 2013 році. Так має бути. Хоча це не вилікує проблему, просто призупинить потік імпорту через зубожіння населення, і дасть пару місяців фори вітчизняним експортерам. Потім – інфляція – і все спочатку. Питання в тому, як влада це зробить. Може вплинути багато факторів. Наприклад, прийде новий прем'єр чи ні? Якщо утримають й повільно спустять, то добре. Якщо ні — буде шок. Для нас будь-який стрибок більший за 10 копійок — мікрошок. Якщо впаде до 11 — це вже дефолт. Треба якимось чином заборонити українцям вільно купувати долари, це принаймні буде кроком вперед. Від цього нічого не погіршиться в житті пересічного українця.
Кажуть, що олігархам вигідна слабка гривня?
- За логікою будь-якої економіки, експортерам вигідна слабка національна валюта. Тобто, в теорії, Фірташу та Ахметову слабка гривня дозволяє платити менше в національній валюті робітникам, а угоди з продажу металу укладати в доларах чи євро. Фокус в тому, що їм все одно. Якщо у них зарплата складає 5-10% собівартості, то це особливо на них не впливає. У нас настільки дешева робоча сила, що олігархи на це не звертають увагу. Хоча, було б добре, якби вони були зацікавленими гравцями в плавному падінні гривні. Але таке можливо лише за високотехнологічного виробництва, коли зарплати в працівників в декілька разів більші від теперішніх.
Як людям готуватись до погіршення?
- У нас дуже низький рівень професійної підготовки спеціалістів у всіх галузях. Адже рівень "радянської" освіти залишився на тому ж самому рівні, де і був 25 років тому. Українець може напружуватись так само як француз, але ефективність його в 10 разів менша. Тобто, якщо будуть прозорі правила гри, послаблення податкового тиску, то це ще не все. Потрібно, аби, по-перше, в університетах кваліфіковані викладачі почали чесно займатися своєю справою. По-друге, вони повинні вчити тому, що потрібно людині в житті. Зараз приходить людина на завод чи в приватну компанію і навчається в процесі роботи. Тому всім треба удосконалювати себе. Самоудосконалення, самоосвіта чи взагалі освіта, але реальна, а не формальна — єдиний шлях для українця. І потрібно розуміти, що ми не лише країна втрачених можливостей, ми вже дуже відстала країна втрачених можливостей.
1 
8642
Коментарі
49