Киянин Олександр 10 років займається поставками в Україну екзотичних товарів із країн Африки, Південної Америки, Південно -Східної Азії. Увозить їх як легально, так і нелегальн.
Кореспонденту Gazeta.ua він анонімно розповів про свій бізнес.
"Я знаю багато мов, тому спілкуватися із місцевим населенням чи поставниками товару неважко. Маю офіційний папірець, правда слабенький, не на всі випадки життя годиться, що товар куплений мною у тій чи іншій країні. Або я сам вполював тварину і везу її шкуру. Ніколи клієнту не скажу, звідки привіз товар, щоб сам не поїхав і не купив. Особливо оптовому покупцеві. Можу збрехати, що брав у В'єтнамі, хай їде пошукає. А поодинокому клієнту, який бере один гаманець із, скажімо, ската, можу розповісти, де брав. У нього грошей немає туди поїхати і відповідно стати моїм конкурентом", - сказав Олександр.
Часто везе метеликів, яких складають крильцями до середини, і відрами заспиртованих скорпіонів. Їх потім висушують, вставляють в рамку по одному і продають по всій Україні. Також постачає шкури пітонів, крокодилів, скатів, леопардів, зебр, може навіть тигра дістати. Каже, що зараз можна за гроші купити все, що ворушиться.
"Багаті люди шкури вішають у квартирах на стінах, але більше прикрашають мисливські будиночки. Якщо така людина платить 3 тисячі доларів за шкуру леопарда, чи за 2500 за шкуру зебри , хоче, щоб вона була бездоганна. А місцеві жителі дуже погано їх чинять, від того розчину на шкурі залисини. Я відрізую шматочки з боків і заклеюю лисини, тільки дивлюся, щоб плямки чи смужки співпадали. Клієнту кажу: "Яке купив, таке й продаю. Дивіться гарно, щоб без претензій". Вони, як правило, шкуру вішають і забувають про неї на 4-5 років, потім нову замовляють", - розповів Олександр.
Серед асортименту також зуби крокодилів, акул, пазури лева. Їх шамани купують. Також беруть голови змій. Роблять з них аксесуари.
"Гаманці із шкури ската або акул беруть бандюки і мєнти. Я гаманця взагалі не маю, гроші ношу в целофановому пакеті. Зручно і прозоро. Не маю також черевиків із крокодилячої шкіри. Хотів би, пошив, що хочеш. Нецікаво", - зауважив Олександр.
Каже, що привозить і одяг жінок із племен, прикраси, маски. Покупці хочуть автенику. Бере у місцевих, віддаючи взамін золотисті ґудзики, які носили на радянських військових формах: "Жінкам подобаються. Тут купую їх за копійки. Так що з часів Колумба нічого не мінилося: міняємо консервні банки на цінності".
Сам не продає товар, є люди, які стоять на Андріївському узвозі, є люди, які шиють із шкіри сумочки.
"У Європі криза, у нас - нема. Якщо клієнти готові віддавати 3 тисячі гривень за шкуру пітона, від 5 тисяч за шкуру крокодила, щоб пошити черевики чи сумочку, яка криза? В Європі мільйонери ходять у простіших одяганках. Скільки заробляю, не скажу, але живу вище середнього рівня. Маю кілька квартир", - розповів Олександр.
Коментарі
2