За даними порталів працевлаштування hh.ua та Work.ua, планове підвищення зарплат відбувається лише у ІТ-компаніях, рекламних і маркетингових фірмах. У решті сфер працівники добиваються підвищення платні самі.

Про те, які методи використовувати для того, щоб отримати вищу зарплату, розповідає психолог Валерія Цихоня.

- Під час прохання підвищити зарплатню потрібно розповідати керівнику про непогашені кредити, проблеми зі здоров'ям тощо? Чи можливо, не потрібно перед ним виправдовуватися взагалі?

- Ні, різні проблеми зі здоров'ям та скрутний матеріальний стан навряд чи вплине на начальника. Не раджу порівнювати свій дохід із зарплатою колеги, це лише розізлить керівника. Також не варто посилатися на інфляцію. Мають бути конкретні дані. Найвдалішим аргументом може бути збільшення обсягів роботи. Це часто буває, коли скорочують весь відділ і лишають на його місці кількох людей. Найкраще, коли цифри, наведені працівником, підкріплені конкретними фактами - перераховування своїх прямих і непрямих обов'язків, невеликий звіт за зроблену понаднормову роботу тощо.

- А якщо фірма дійсно у скрутному становищі й її керівництво не може піднімати зарплату?

- У такому разі доцільно буде запропонувати компроміс шефу - хай не підвищує платню, а змінить графік. Аби приходити на роботу рідше. Працівник інтелектуальної сфери може працювати вдома. Не витрачатиме часу та грошей на дорогу. Розумний керівник піде назустріч, якщо підлеглий виконуватиме свої обов'язки. Головне, щоб вчасно і якісно виконував свою роботу.

- А шефу "старого гарту" такий варіант не варто пропонувати?

- Можна запропонувати. Але він, швидше за все, не погодиться. Таким головне, щоб підлеглі були у полі зору. А те, що вони сидять в інтернеті на розважальних сайтах, до уваги не береться. Є навіть підприємства, де прийнято пересиджувати на роботі.

- Чи правда, що більшості працівників заважає добиватися підвищення зарплати понижена самооцінка?

- Так, це також має місце. Тому незалежно від ситуації на роботі, бажано ходити на співбесіди на інші фірми. Це додасть впевненості й розвине навички спілкування. Бо коли людина працює довго на одному місці, вона розслабляється - знає, де можна схалтурити, що можна не виконувати. Зміна роботи для неї стає болючою. А після співбесід, вона вже знає собі ціну. Якщо захоче підвищення зарплати, піде до керівництва і скаже "мене покликали до конкурентів на вищу зарплату, а я так не хочу звідси йти". Правда, відвідувати співбесіди треба обережно. Бо у вузьких сферах керівництво швидко дізнається про "походеньки", це підірве авторитет працівника.

- Гаразд, а якщо працівник впевнений у своїй затребуваності в установі?

- Тоді він може прийти до керівника із написаною заявою про звільнення. А усно пояснити причину. Звісно, це ризиковано, але може спрацювати. Бо нового працівника потрібно знову вчити, вводити у курс справ. А це витрати часу і грошей для фірми. Один мій знайомий так зробив і його підвищили. Більшість бояться йти ва-банк, лише скаржаться на керівника родичам у себе на кухні.

- Чому, на вашу думку, на вітчизняних приватних та держпідприємствах існує проблема із підвищенням зарплат? Невже всі фірми такі збиткові?

- З одного боку, керівник і підлеглий майже завжди живуть у різних матеріальних вимірах, тобто шеф не може зрозуміти свого працівника, його потреби. З іншого - керівник постійно намагається зекономити гроші. Він розуміє, що як тільки підвищить зарплату одному, за кілька днів за цим прийдуть й інші. "Сарафанне радіо" передасть.

- Чи є щось таке, за що українські заощадливі бізнесмени чи менеджери все ж готові підвищувати зарплату без зайвого нагадування?

- Так, є. Зазвичай доплачують за особливу працездатність підлеглого. Тобто це має бути ініціативний і добросовісний працівник, який знає чого хоче. А більшість українців молодого покоління ще працюють за тією схемою, що і їхні батьки - не виявляють особливого ентузіазму та наполегливості.

×