Електрика, газ і тепло в українців мали би вже зникнути, але все сікось-накось працює – ексміністр ЖКГ

За січень сума нарахувань за комунальні послуги зросла на 11 мільярдів, якщо порівнювати із січнем 2020-го. Де ж зниження тарифів, яке нам обіцяв президент? Безумовно, у збільшені суми заборгованості винна і пандемія. У людей грошей або немає, або вони відкладають їх на чорний день і не спішать платити за комуналку. Уряд має з'ясувати об'єктивні і суб'єктивні причини того, чому українці перестали платити. Потім розбиратися, як далі діяти у цій ситуації. Натомість вони цього не роблять.

Кабмін вчинив непрофесійно. Людям фактично дали сигнал, що можна не поспішати з оплатою. Водночас теплокомуненерго і облгазам компанія "Нафтогаз" продовжує виставляти рахунки і штрафи за невчасні платежі за паливо. Підприємства загнані у колосальні борги.

Заборгованість раніше зростала в середньому на 5 мільярдів гривень у рік. Зараз за один місяць виростає на 7,5 мільярдів. Виходячи із цього, не розумію і позиції представників Міжнародного валютного фонду, які кажуть, що у нас мають бути ринкові ціни на газ. Де вони у нас ринок побачили?

Найперше визнати нездатність урядової команди і Національної комісії з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вирішити це питання. Їх усіх треба відправити у відставку і починати переформатовувати підходи до проблеми. Цей клубок зможемо розв'язувати лише із фаховими людьми.

Борги населення – це не єдина проблема. Є заборгованість на енергоринку – понад 50 мільярдів, на газовому ринку – 114 мільярдів. Компанії Енергоатом, Укренерго, Центренерго – усі збиткові. І всі роблять вигляд, наче нічого не відбувається. Натомість працівники Нацкомісії собі підвищили гонорари, які задекларували за минулий рік. Авантюристи.

У серпні я зареєстрував законопроєкт про врегулювання боргів. Пройшло 8 місяців і комітет на чолі з Андрієм Герусом (голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. – Gazeta.ua) досі його не розглянув. Тому там немає з ким і про що розмовляти. Я з жахом спостерігаю те, що відбувається.

Реструктуризація потрібна, але має проходити розумно. Спершу треба розібратися, хто і чому не платить. Бо якщо розробимо дурну систему і спишемо борги, то ті, хто платять і платитимуть – опиняться в дурнях. А боржники вирішать, що і далі оплачувати нічого не треба. Зміни в першу чергу треба направляти на те, що зупинити зростання боргів. Бо якщо спишемо, то за місяць вони знову почнуть накопичуватися.

Представники МФВ і уряд говорять виключно про субсидії. Мовляв, вони головні й потрібні. Це невігластво. Бо є враження, що вони чомусь вирішили, що людей, які не потрапляють на субсидії, можна грабувати.

Субсидії в Україні мають 3,1 мільйона домогосподарств. Це, умовно, 20 відсотків. Натомість для решти піднімаються ціни на газ й інші тарифи. Владі їх не шкода? Невже вони думають, що ті люди мають зайві гроші?

В державі відсутня тарифна політика. Немає органу, який би за неї відповідав. Повторюсь, НКРЕКП провалила роботу. Вони нічого не роблять, а ми їх утримуємо. Тож в першу чергу там треба провести ротацію і змінити закон. Нам абсолютно не потрібна незалежна комісія. Вона має бути у складі уряду. Це питання, яким могла би зайнятися і РНБО. Але натомість вона зайнята пошкодженими дверима в Офісі президента.

Треба обов'язково застосувати дуже жорстке, продумане тарифне регулювання з боку держави. Ніяких ринків у нас нема. Ні газового, ні теплового, ні житлового, ні електричного. Всю тарифну систему треба комплексно розібрати на атоми і скоротити. Тариф має бути, безумовно. Але він має відповідати собівартості. Зараз такого зовсім немає.

Треба запрошувати МВФ, сідати з ними і задавати питання, які я озвучив. Нехай скажуть нам, що робити з боргами. Упевнений – їх свідомо уводять в оману. Меморандум з МФВ робили конкретні люди. Членкиня наглядової ради Нафтогаза пані Ковалик, глава компанії Коболєв. Гарантую, що останній саме і прописував пункти договору. В МФВ і сказали: "Раз берете на себе такі зобов'язанні, то беріть". Я би пояснив партнерам, що реального ринку газу у нас немає. А керівники Нафтогазу – не реформатори. Вони грабують свій народ.

Це, на жаль, правда. По тарифам можна дискутувати. Але вкотре наголошу – той ринок електроенергії, який прийняли і який запрацював у 2019-му – не працює. Підтвердженням є колосальні борги і збитки усіх енергетичних компаній.

Ще один момент: борги у 81 мільярд означають, що все би мало давно зупинитися. Натомість світло продовжує іти, газ є, тепло. Все сікось-накось працює. Треба розбиратися – як же рахувалися тарифи, якщо при таких боргах усе і далі працює? Що саме вони заклали у ці цифри в платіжках?

Всі компанії, особливо теплокомуненерго – потерпають. А "Нафтогаз" супер прибутковий. Так не буває.

Я не проти ОСББ. Але не треба сподіватися і декларувати, що ця форма управління вирішить усі проблеми житлового фонду. Це авантюра чистої води. Невже реально хтось думає, що незаможні люди, які сьогодні нездатні проплатити комуналку, здатні вирішити проблему модернізації застарілого житлового фонду?

Органам місцевого самоврядування разом із ЖЕКами дали можливість плювати на це. Бо 15-20 років тому ЖЕКи якось же експлуатували будинки? Вони були тоді не такими поганими. Їм дали можливість і вони послабили контроль і відповідальність. В результаті держава повністю пішла з будинків. А хто прийшов? Ну, пробуйте. Зробіть капітальний ремонт і термомодернізацію силами людей, які ледь-ледь можуть зібрати на квартплату.

Успішні – це ті, кому вдалося урвати з місцевого бюджету по програмі 70/30 величезні гроші – по 2-3 мільйони на оновлення будинків. Таких лише 1 відсоток. Їх показують, розповідаючи байки. Ну добре, одному будинку кошти дали, його пофарбували. І показують за приклад. В мене питання – а чому навколо цього успішного ОСББ стоїть 100 або 1000 неуспішних?

Я не кажу, що ОСББ не має бути. Однак я переконаний, що це має працювати по-іншому. І в першу чергу треба прийняти політичне рішення: держава несе відповідальність за модернізацію житлового фонду і не скидає це на людей.

ОСББ не готові брати на себе повну відповідальність за такий техногенно небезпечний об'єкт, як житловий будинок. Як тільки починаються розмови про відповідальність за ліфти, газові мережі – голови ОСББ одразу влаштовують істерики.

Модель ОСББ, яка є зараз, нічого не вирішує. Це форма управління виключно для активістів, для пілотних проєктів. Я не хочу з ними воювати, але з ними треба абсолютно по-іншому працювати. Можу навести десятки прикладів, як у рамках ОСББ чудово обкрадають людей. Або – заганяють у борги. А потім ці бідні люди плачуть, що на будинку 2 мільйона боргів, а голова ОСББ зник. А він навіть не посадова особа – його не можна притягнути до відповідальності.

Дійсно, в людей доходи впали – будьмо реалістами. По суті, всі ці тарифи, особливо ціна на газ, перетворилися на обкладання податками. Коли Коболєв розповідає, що він такий величезний герой і його компанія найбільший платник податків в Україні – я завжди задаюся питанням: а де він взяв гроші на ці податки? Він стягнув їх із нас за необґрунтованою ціною. В результаті, ми і сплатили додатковий податок.