четвер, 15 квітня 2021 13:05

"Частина людей не платить за комунальні послуги принципово. Такий собі мовчазний протест" - правозахисник

У питанні з комунальними боргами є об'єктивний чинник - інфляційний. Але здебільшого є маніпуляції зі звітністю й тарифами, розповів Gazeta.ua правозахисник Євген Соловйов. Останні 20 років він надає юридичні послуги приватним особам і організаціям щодо відносин із постачальниками комунальних послуг. У його досвіді понад 100 судових справ, у яких захищав права споживачів.

Скільки українці винні за комунальні послуги?

Станом на 1 січня 2021 року заборгованість за комунальні послуги становила понад 73 мільярдів гривень. Упродовж січня вона зросла ще на 7 мільярдів. Якісь борги в українців були завжди, але вони несуттєві. У перші роки незалежності комунальна сфера дотувалася державними або місцевими бюджетами. Платежі були посильними. 1998 року, коли я був депутатом обласної ради, на такі дотації виділяли до третини бюджету.

Реальною проблема постала на початку 2000-х, коли Україна взяла зобов'язання перед МВФ щодо приведення тарифів до економічно обґрунтованих. Тобто заборгованість, якою оперують комунальники, це борги за останні 20 років.

Понад 70 мільярдів - це багато?

Загальна сума нарахованих комунальних платежів за минулий рік становить приблизно 170 мільярдів. Фактично сплачено майже 160. Виходить, що комунальні підприємства недоотримують менше 10 відсотків. Решта - це борги за попередні роки. Комунальники постійно посилаютсья на неплатежі як на якийсь серйозний чинник дестабілізації. Але це некоректно.

Заборгованість, якою оперують комунальники , це борги за останні 20 років

Ситуацію з боргами складно назвати об'єктивною. Людина заплатила, а в розрахункових квітанціях ще довго залишаються старі дані. І служби ними оперують. Трапляєтсья, що двічі подають позов до суду, хоча що справу виграли і вже стягнули гроші.

Або такий приклад. 2006 року впродовж трьох літніх місяців Харківські тепломережі раптово стали фінансово збитковими. Хоча посеред року енергоносії не витрачаються так активно, як під час опалювального сезону. Так, у питанні з боргами є об'єктивний чинник - інфляційний. Але здебільшого є маніпуляції зі звітністю й тарифами.

Як змінилися цифри за рік?

Борги зросли на понад 10 мільярдів гривень. Пояснення просте. Було чергове підвищення тарифів перед опалювальним сезоном. У заборгованості сезонний характер: у зимові місяці вона зростає, у літні - зменшується.

Наприклад, у січні 2020-го зафіксували плюс 4 мільярди гривень боргів, у листопаді додалося ще 10, у грудні - плюс 8. А у квітні й травні навпаки - мінус 3 мільярди. У червні та липні - мінус 2. В опалювальний період суми за комунальні послуги у 2-2,5 рази вищі за літні. Люди беруть паузу, а всередині року активно сплачують борги.

Автор: надане Євгенієм Соловйовим
  Правозахисник  Євгеній Соловйов: “Тарифи завищені в середньому в 1,5-2 рази”
Правозахисник Євгеній Соловйов: “Тарифи завищені в середньому в 1,5-2 рази”

Кому українці заборгували найбільше?

Газовим компаніям винні 31 мільярд гривень. 24 мільярди становить борг за тепло, 5,7 - за воду. За керування будинками - те, що раніше вважалося квартплатою - винні 5,1 мільярда. За електроенергію - 6. Ще один мільярд - це борг за вивезення побутових відходів. У великих містах більше заборгували за тепло. А в сільських районах - за газ.

Чому люди не платять? Назвіть основні причини.

За даними Держстату, тарифи торік зросли на 14%. Уже один цей чинник забезпечив зростання боргів на стільки ж відсотків. Можна виправдовуватись інфляцією, що й роблять комунальники. Але це неправильно: темпи зростання тарифів обганяють її постійно. І не просто на якусь частку, а в середньому вдвічі.

Частина людей здогадуються, що тарифи завищені та що їх обманюють. І затягують з оплатою принципово. Такий собі мовчазний протест. Але загалом затримання плати - це національна традиція. За це ж нічого не буде. Так куди поспішати.

Приходять платіжки за тепло: за листопад - 2000 гривень, за січень - 4000, лютий - 3000. Але взимку в людини і так багато витрат, вона банально не платить. Накопичується борг у 9 тисяч гривень. Улітку людина його частково гасить. В Україні немає реальних механізмів покарання споживача за неплатежі. Звідси і зростання заборгованості.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дозволили арештовувати рахунки боржників

А як же листи з погрозами, судові розгляди й колекторські фірми, які вибивають борги?

Це лише гучні епізоди. Комунальники не здатні системно працювати з боргами. У них слабка юридична служба, часто позови подаються аби як. Знаю людину з двома квартирами, за кожною з яких є борги за тепло в 60 тисяч. Каже: "Чекаю, коли подадуть в суд, щоб визнати борги за три роки". В одній квартирі за 8 років позов не подавали жодного разу. В іншій суд був. Але позов тепломереж залишився без розгляду. Зазвичай тепломережі звертаються до суду, якщо споживач не платить мінімум рік.

Є борги в межах 3 років. Якщо термін більший, то їх мають списати в розряд сумнівних або безнадійних

Який стимул може бути в начальника юридичного департаменту комунальної компанії? Він показує купу позовів і все. А треба ще вибудовувати їхній пріоритет. Застосовувати різні моделі роботи зі споживачами, контролювати терміни заборгованості.

Як налаштовані суди?

Вони працюють украй неефективно. Здебільшого виконують так звані "соцзамовлення" місцевої влади. У 99% випадків ухвалюють рішення на користь постачальників. Наведу цитату, яка найчастіше трапляється в судових рішеннях: "Відповідач не зміг довести, що йому не надавалася послуга". Хоча насправді це підприємство має довести наявність послуги. Усе перевернуто з ніг на голову.

Самі позови часто не витримують критики. Але суди ставляться лояльно. У ситуації, коли підприємство не може довести свої претензії, суд міг би відмовити йому в позові. Але на це жоден суддя ніколи не піде. Тоді ухвалюють рішення залишити позов без розгляду. Так би мовити - ні нашим, ні вашим.

Правила оформлення позовної заяви регулярно порушуються. Були часи, коли комунальники навіть мито не платили. І суди мовчки з цим погоджувалися. Якось був свідком, як секретар судді вручала представнику Житлокомсервісу бланки повісток. І той від імені суду їх оформлював.

Суди все ж таки - це ефективний захід боротьби з боржниками чи ні?

Загалом ефективний. Але в більшості комунальних служб слабка юридична складова. Працюючи з масовими позовами, суди тривалий час штампували рішення. Коли з середини 2000-х почався певний опір населення, вони не змогли перебудуватися.

На одного боржника не подають до суду й 10 років. А щодо іншого звертаються через 3 місяці. Відчуття безсистемності в роботі. За моїми спостереженнями, з 80 мільярдів заборгованості менше як 10% пройшло через суд і підтверджено відповідними рішеннями.

Автор: надане Євгенієм Соловйовим
  Правозахисник  Євгеній Соловйов: “Комунальній службі невигідно подавати позови щодо заборгованості, розмір якої менший, ніж судовий збір. Сьогодні це 2 тисячі гривень”
Правозахисник Євгеній Соловйов: “Комунальній службі невигідно подавати позови щодо заборгованості, розмір якої менший, ніж судовий збір. Сьогодні це 2 тисячі гривень”

Є думка, що зменшити кількість боргів мала б система субсидій. Чи навпаки ефект був негативний?

Правила отримання субсидій постійно змінюються і соціальний механізм перетворився на формальність. Але він працює. А будь-які реформи, за логікою держави, це ризик і соціальна напруженість.

Завдяки субсидіям удалося законсервувати ситуацію. Ринку практично немає. Комунальна сфера - це хоч і трансформована, але радянська система: споживач не тільки не може обирати, але його ще й зобов'язують отримувати якусь послугу й платити за неї. Це навіть не монополізм, а обкладання даниною. У такій ситуації розв'язати проблему боргів неможливо.

Я не кажу про відносини між споживачами й постачальниками комунальних послуг. Вони абсолютно нерівноправні. Договорів на надання послуг немає: ти з тарифами не згоден, але платити зобов'язаний. Лічильника на тепло немає, але платити зобов'язаний стільки, скільки встановили тепломережі.

Кабмін для обліку субсидій установив соціальну норму 4 куби на людину. А комунальні підприємства нараховують 8-11

Як поводитися, якщо отримав лист із погрозами щодо заборгованості?

Від загрозливого листа до реального судового позову - величезна дистанція. Комунальній службі невигідно подавати позови щодо заборгованості, розмір якої менший за розмір судового збору. Сьогодні це 2000 гривень. У підприємства сотні тисяч абонентів і, відповідно, десятки тисяч боржників. Можна уявити, які суми потрібно витратити на позови.

Буває, людям приписують надумані борги. Наскільки виправдано судитись із комунальним підприємством?

Неодноразово стикався з випадками маніпуляцій з боку постачальників електрики. В один місяць показання лічильників зменшувалися. В інший - перевищували норму.

Інший приклад: людина купила квартиру, заселилася туди. Вона не зобов'язана відповідати за старі борги колишнього власника. Що роблять комунальні служби? Замість того, щоб відкрити людині новий особовий рахунок, вони переписують борги зі старого. Тобто, намагаються змусити заплатити чужі борги.

Є випадки навмисного завищення кількості послуг. У таких ситуаціях важливо від підприємства отримати реальні документи. Не квитанції без підпису й печатки, які розсилають. А звернутися із запитом для отримання пояснення щодо боргів від посадової особи. Інакше у споживача не буде фактичної бази, щоб домагатися правди. Якщо є офіційна відповідь, що підтверджує здогад про неправильність розрахунків, то тут є два варіанти. Перший - звернутися до державного органу контролю Національної комісії з регулювання енергетики й комунальних послуг (НКРЕКП) із повідомленням про те, що це підприємство порушує ліцензійні умови через неправомірне нарахування послуг. Другий варіант - із позовною заявою звертатися до суду.

Це теорія. А що відбувається на практиці?

На порушення закону про облік можуть закрити очі, інша справа - явні фальсифікації. Також можна звернутися в правоохоронні органи, є стаття - обман споживачів.

Регулятори, які мають стежити за підприємствами-монополістами і їхніми цінами частіше займають позицію: "чого бажаєте?". Комунальному підприємству достатньо дотриматися формальності й надати потрібний пакет документів. А наскільки це економічно обгрунтовано - зазвичай не перевіряють. Перевіряння починаються тільки за наказом згори. Нормативних актів, які хоча б частково зняли супермонополізм коммунальних підприємств, немає.

Після введення так званих температурних коефіцієнтів - винаходу газівників - НКРЕКП оштрафувало кілька облгазів. Наказали зробити перерахунки. І що? Газівники оскаржили ці рішення, у деяких випадках справи виграли. Склалася парадоксальна ситуація: з питання законності застосування коефіцієнтів сьогодні діють прямо протилежні рішення різних судів.

Як споживачеві підготуватися до суду з комунальниками, щоб виграти справу? Які документи зібрати, свідків тощо?

Суд на практиці виносить рішення на підставі документів. У них має бути автор, вихідний номер, підпис. Спочатку потрібно звернутися до комунальників із вимогою зробити перерахунок. Якщо компроміс не знайшли, це має бути зафіксовано в офіційних документах. І тільки після цього варто звертатися до суду.

Є інша проблема: поки ви готуєтеся, можете стати жертвою заочного судилища. Це незаконно, але на практиці трапляєтсья часто: можна бути відповідачем у справі, про яку навіть не здогадуєтеся. І в один момент може з'ясуватися, що ваші рахунки арештовані. Звичайно, можете апелювати, але це буде потім. Зовсім недавно почала функціонувати система автоматичної взаємодії між реєстром боржників і банківською системою. Якщо у виконавче провадження внесено відповідний запис, то рахунок людини блокується миттєво.

У результаті, спочатку треба десь узяти гроші й погасити борг. А вже потім іти в суд, скасовувати відповідне рішення. А це мінімум тиждень. Подібна річ торік сталася з моїм другом. Він перебував у Сполучених Штатах, коли йому заблокували банківські картки. Виявилося, що є судовий наказ, який йому ніхто не надіслав. Потім було відкрито виконавче провадження, про яке теж не повідомили. І оскільки він як злісний неплатник не відреагував на те, що комусь щось винен, то його додали до реєстру боржників. А його рахунки заарештовані.

Яка можлива найсуворіша санкція до боржника?

Арешт квартири за борги. Але за законодавством це настільки складний процес, що в країні зафіксовані поодинокі випадки.

У деяких випадках ціла низка державних і комунальних служб удаються до свавілля. Був період, коли перекривали в певній квартирі каналізацію, відмикали воду. Для цього були створені спеціальні прилади.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як не купити житло з боргами за комуналку

За моїми підрахунками понад половини комунальних боргів мають термін давності понад три роки. Чому? Бо комунальні служби зацікавлені не подавати в суд. Вони чекають, коли громадянин захоче продати квартиру. І тоді вже вимагатимуть від нього все.

Автор: надане Євгенієм Соловйовим
  Правозахисник  Євгеній Соловйов: “В Україні  відсутні реальні механізми покарання споживача за неплатежі. Звідси і зростання заборгованості”
Правозахисник Євгеній Соловйов: “В Україні відсутні реальні механізми покарання споживача за неплатежі. Звідси і зростання заборгованості”

Як зменшити заборгованість?

Переглянути методику формування тарифів. Держава має не тільки оцінювати комплектність документів, але й строго аналізувати їхній зміст. Наступний момент - посилення контролю щодо кількості та якостіпослуг. У західних країнах на кожній батареї є регулятор і лічильник. А в нас до цього часу тепло в квартирах рахують за квадратними метрами, а не за кількістю теплоносія. Те ж саме з водою. Кабмін для обліку субсидій установив соціальну норму - 4 куби на людину. А комунальні підприємства нараховують 8-11 на місяць.

Високі тарифи не забезпечують ефективності роботи підприємств, а навпаки - розбещують їх. Навіщо щось міняти в роботі, реформувати? Простіше піти на уклін до НКРЕКП і попросити збільшити тарифи. Сьогодні вони завищені в середньому в 1,5-2 рази.

Високі тарифи не забезпечують ефективності роботи підприємств, а навпаки — розбещують їх. Навіщо щось міняти в роботі, реформувати?

2006-го мені вдалося дістати повну документацію з формування тарифу на тепло в Харкові. Це приблизно 100 сторінок. Виявилося, що банку, в якому обслуговуються комунальники, віддавали за обслуговування 3% від обігу. Хоча це мали б бути десяті частки. Адже підприємство з мільярдними обігами. Взірцевий приклад корупційних схем.

Комунальним службам як варто реагувати на борги?

Почати варто з нормальної інвентаризації. Є борги в межах 3 років. Якщо термін більший, то вони мають бути списані в розряд сумнівних або безнадійних. Чому комунальні служби цього не роблять? Бо їхній стан не буде на вигляд таким страшним. Друге - створити політику щодо боржників. Не допускати, щоб споживач залишався без судового позову понад пів року. Ідеться про систематизацію як з боку обсягу, так і терміну боргів. Але комунальні служби не зацікавлені підвищувати ефективність своєї роботи.

Комунальні служби є не суб'єктом, а є об'єктом реформ. Самі вони реформуватися в принципі не будуть. Але вони можуть стати серйозним чинником саботажу цих реформ, як уже неодноразово було. Десятиліттями постачальники тепла й води пручалися реальному обліку їхніх послуг. І в держави не було політичної волі змусити їх виконувати закони й нормативні акти. Аналогічна картина щодо укладання договорів зі споживачами.

Влада на тарифи або не реагує, або робить це із запізненням. Наприклад, як із газом. Чому?

На рівні місцевої влади є чинник зацікавленості: перенаправити на себе й контролювати якомога потужніші фінансові потоки. І неважливо, що це: платежі населення або субсидії. Зі свого боку державні структури поводяться як звичайний бюрократ: поки щось хоч якось працює, немає сенсу нічого міняти.

Рада не підтримала проєкти постанов щодо введення мораторію терміном на 1 рік на підвищення тарифів на енергоносії та зниження цін на електроенергію і тарифів на розподіл газу.

Зараз ви читаєте новину «"Частина людей не платить за комунальні послуги принципово. Такий собі мовчазний протест" - правозахисник». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8642
Голосування На яку допомогу від Європи та світу Україні варто розраховувати після війни?
  • Польща обіцяє "план Маршалла" - велику програму фінансової підтримки
  • Списання всіх боргів за зовнішніми кредитами
  • Всі кошти від конфіскації майна та ресурсів РФ у світі
  • Допомоги не буде. Обмежаться підтримкою біженців
  • Мені байдуже
Переглянути