Банки не платитимуть відсотків за доларовими депозитами

Абсолютно реальні. Для дедоларизації економіки є декілька причин. Гривня стає більш популярним засобом накопичення у населення та бізнесу. Відсотки за гривневими депозитами набагато більші, ніж за валютними. Багато надійних українських банків перестали платити відсотки за валютними депозитами, тобто просто безкоштовно зберігають валюту на рахунку. Для того, щоб отримувати пасивні доходи, люди переводять валютні депозити в гривневі.

Дедоларизація економіки відбувається за декількома каналами. Основний, за яким Нацбанк вимірює цей показник, - динаміка відтоку іноземної валюти з банківської системи. Другий канал - тіньова економіка. Вона під час курсових стабілізацій переходить на національну валюту. Зараз ця тенденція теж спостерігається.

До дедоларизації призводить і послаблення долара на світових ринках. Прогнозується, що цього року індекс американської валюти по відношенню до інших резервних світових валют скоротиться приблизно на 20%.

Впливають і накопичення населення. В першому півріччі 2020 року цей показник був від'ємним. Елементом тіньових накопичень населення є долар. Історія, коли бабуся купує з пенсії $50 для онука, залишилась у минулому. Зараз онук допомагає бабусі прожити до наступної пенсії. Тобто у людей зникає можливість купувати долари. В часи кризи втрачають роботу, доходи. Тому дістають валютні "заначки", щоб якось прожити.

Через це показник дедоларизації 15-20% реальний. Я не думаю, що буде настільки радикальне скорочення, але така тенденція є характерною для всіх країн, що розвиваються. Україна не виняток.

Коли ми працюємо, заробляємо і в результаті робимо накопичення в доларах, то інвестуємо у економіку Сполучених Штатів. Замість того, щоб інвестувати в свою. Людина накопичує долари, а завтра закрилось підприємство, де вона отримувала зарплату. У США навпаки - відкрилось нове, яке підвищило конкуренцію на світових ринках з її країною.

Післязавтра людина втрачає роботу, а наступного дня починає витрачати долари, які накопичила.

Бівалютна економіка дуже нестабільна з точки зору інвестування. Якщо базові національні активи ціноутворюються в доларах і національній валюті, це завжди несе суттєві курсові ризики. Подивимось на успішні країни, що розвиваються. Китай, Південна Корея, Польща - це країни з дуже сильними позиціями національних валют. В Польщі є явище - злотоцентризм. Поляки взагалі не вимірюють ціни в іноземній валюті. В Україні навпаки. На підприємствах зарплату називають в доларовому еквіваленті. В цьому криється одна з причин, чому ми так відрізняємось від Польщі за структурою економіки та динамікою розвитку.

Зараз світ входить у період нульових, а у деяких країнах навіть від'ємних відсоткових ставок. Наприклад, у Швейцарії вкладники платять комісію банку за збереження коштів на рахунку, а не навпаки. Треба звикати до того, що незабаром українські банки, які платять відсотки за валютні вклади, перестануть це робити. Буде просто зберігання коштів. Таким чином, під час розміщення депозиту у валюті єдине, на що можна розраховувати - девальвація гривні. А вона стала сезонною валютою з циклічними коливаннями вгору-вниз. Впіймати точку курсового прибутку за рахунок курсової різниці буде досить важко. Тобто це не дає можливості прогнозувати і планувати свої пасивні доходи. Думаю, що люди будуть більше надавати перевагу гривневим депозитам. Звичайно, якщо ставки за ними не будуть знижуватись радикально.

Для кредитів теж важлива дедоларизація. Валютні позики для населення у нас заборонені. А коли підприємство бере кредит у національній валюті, воно не несе валютних ризиків. Через валютні кредити у нас дуже багато випадків банкрутства бізнесів. Наприклад, зараз курс долара 28 гривень. Підприємство взяло валютний кредит наприкінці 2019 року за курсом 23,5. А зараз треба обслуговувати цей кредит за нинішнім. Тобто додається 20% курсової різниці. Виходить, що вартість обслуговування цього кредиту і тіло раптом стали дорожчими. Це вже точка непогашення. Саме тому валютні кредити мають поступово зникати.

Навіть якщо підприємство купує імпортне обладнання, технології, товари, має брати кредити в національній валюті. Валютні ризики мають нести банки. У них для цього є необхідний інструментарій. А у нас валютні ризики перекладаються на плечі позичальника.

10-15% є притаманним для країн, що розвиваються. Тобто повністю дедоларизувати економіку буде неможливо і не є доцільним. Але проблема в тому, що наша економіка доларизована, а не єврозована. Хоча законодавством закладений європейський вектор інтеграції. Якщо орієнтуватись на зовнішню валюту, ми мали б обирати євро. Тому що майже 50% експорту йде в Євросоюз. Трудові мігранти працюють переважно в європейських країнах і заробляють там євро. Через це девальвацію національної валюти слід вимірювати за співвідношенням гривні до євро, а не до долара.

За даними Нацбанку, відтік валюти з банківської системи на користь населення і бізнесу за роки незалежності склав приблизно $97 мільярдів. На цю цифру можна орієнтуватися з точки зору того, скільки валюти знаходиться зараз поза межами банківської системи, яка належить українським резидентам. Західні фінансові інституції оцінюють цей рівень від $40 до $60 мільярдів.

Залежить від того, за рахунок чого буде відбуватися дедоларизація. Якщо в рамках програми гривнецентризму, за аналогією до злотоцентризму в Польщі, то виграють всі - споживачі, підприємці, банки, держава. Чим більше буде проходити операцій у державній валюті, тим більше податків буде отримувати бюджет, зменшуватиметься обсяг тіньової економіки. Тим ширше стане горизонт інвестиційного, споживчого і накопичувального планування.

Погано, якщо дедоларизація буде відбуватися за рахунок більш жорстких адміністративних заходів впливу з боку банків, податкових органів, Національного банку. Якщо будуть штучно знижувати ставки за депозитами за рахунок жорсткої фінансової політики центрального банку. Тоді дедоларизація стане зовнішнім явищем без позитивної суті. Бульбашкою без економічного змісту.