Енергетичний холдинг Ріната Ахметова електроенергію своїх ТЕС продає українському Енергоринку на 40% дорожче, аніж ціна, по якій він експортує електрику в Європу. Чому це лягає тягарем на українських споживачів?
Директор секретаріату Енергетичномуо співтоваристві Янез Копач нещодавно в передачі "Енергонезалежність" на 5 каналі заявив, що вся Україна субсидує експорт електроенергії, який здійснює компанія ДТЕК Ріната Ахметова до країн Європейського Союзу.
Це може здаватися неймовірним, але дійсно, експортний бізнес найбагатшого українського олігарха субсидується всією бідною країною.
Технічна модель української енергетики
Технічно українська енергетика розділена на дві зони: Об'єднана енергетична система (ОЕС) України та Бурштинський острів. Цей острів від'єднаний від ОЕС України та синхронізований з європейською системою – тому він придатний для експорту/імпорту електроенергії у/із ЄС.
У Бурштинському острові немає електроенергії від Енергоатому, працюють станції теплової генерації. З Бурштинської ТЕС (ДТЕК) і здійснюється експорт електроенергії в Європу. Також експорт електроенергії здійснюється з Добротвірської ТЕС (ДТЕК), що знаходиться у Львівській області.
Із ОЕС України експорт електроенергії у країни ЄС здійснювати технічно неможливо, тому електроенергія від державних компаній Енергоатому та Укргідроенерго на сьогодні не може попадати у ЄС – тільки від вугільної теплової генерації.
Висновок 1. З одної сторони нам твердять про дефіцит вугілля, але з іншої сторони вугілля виявляється достатньо, щоб спалювати і забезпечувати електроенергією сусідні країни.
2017 року експорт електроенергії становив понад 5 млрд кВт·год, що є еквівалентом понад 2 млн тонн вугілля (марки Г).
Фінансова модель української енергетики
З правової та фінансової точки зору в Україні для всіх діє модель ринку енергетичного пулу. ДП "Енергоринок" купує електроенергію у всіх виробників, в тому числі із Бурштинського острова. І потім по середньозваженій ціні продає її постачальникам, трейдерам, споживачам.
Ця середньозважена ціна залежить від міксу різних виробників, який визначається прогнозним балансом Міністерства енергетики. Чим більше затверджено виробництва від "дорогих" виробників, тим вища і середня ціна. Так, на 2018 рік затверджено такі показники:
Оскільки тариф теплової генерації вже є суттєво вищим від середньої оптової ціни (1930,5 грн проти 1586,9 грн за МВт·год), то чим більше працює теплової генерації, тим дорожчою стає загальна оптова ціна електроенергії. Очевидно, всі споживачі в таких умовах не зацікавлені у збільшенні обсягу виробництва дорогої теплової генерації.
Адже для експорту електроенергія виробляється саме на ТЕС. І потім по високій ціні також викуповується Енергоринком.
Це робить середню ціну електроенергії вищою. А для цілей експорту ДТЕК-трейдер купує електроенергію в Енергоринку по загальній усередненій ціні – так званій Оптовій ринковій ціні (ОРЦ). Вона є суттєво нижчою ніж та, по якій теплові станції ДТЕК продали цю ж електроенергію в Енергоринок.
Українським споживачам доводиться покривати різницю між ціною, по якій ТЕС ДТЕК продали електроенергію в Енергоринок"і ціною, по якій ДТЕК відкупив її для цілей експорту.
Виходячи із цін за травень, сума становить 1,6 млрд грн: 4 800 млн кВт·год * (1930,45 грн – 1586,89 грн) = 1 649 млн грн.
Висновок 2. Якби цієї дорогої електроенергії для експорту не було у прогнозному балансі, який використовується для розрахунку ціни електроенергії, то споживачі платили би на 1,6 млрд грн менше. Тобто ціна електроенергії була б на 0,9% нижчою.
Відповідно ці 1,6 млрд грн є субсидіями для ДТЕК: спочатку його станції продають в Енергоринок електроенергію по ціні 1 930 грн за мВт·год, а потім "ДТЕК-трейдінг" відкуповує для експорту цю електроенергію по ціні ОРЦ – 1 587 грн за мВт·год.
ДП "Енергоринок" не працює у збиток, тому ці 1,6 млрд грн покриваються усіма споживачами. Так усі українці субсидують експортний бізнес найбагатшого українського олігарха.
Цікаво, що сам експорт формально для ДТЕК є збитковим. В Угорщину ДТЕК продає свою електроенергію на 5-10 євро дешевше, аніж купує цю електроенергію в ДП "Енергоринок".
Хоча пояснення просте: по-перше, в Угорщині є реальна конкуренція і там не виходить диктувати свої умови, а по-друге і по тих цінах ДТЕК заробляє – за рахунок надвисокої маржі по вугіллю, яке спалює для виробництва електроенергії. Це так звана "сквозна" маржа по вертикальній інтеграції.
Але маємо парадоксальну ситуацію: ДТЕК на українських споживачах заробляє маржу на 5-10 євро на МВт·год більшу, аніж на споживачах на конкурентному ринку Угорщини. Хоча українські споживачі і менш платоспроможні, аніж угорські.
Імпорт дешевшої електроенергії із ЄС заборонений лояльними до Ахметова чиновниками
Звичайно, якби у нас впроваджували конкурентні засади роботи ринку, то дозволили б купувати в Угорщині дешевшу електроенергію або понизили б тариф теплової генерації до рівня імпортного паритету.
Технічні можливості для імпорту у Бурштинського острова є, немає дозволу від НКРЕКП та Міненерговугілля.
Протягом доби 15 травня електроенергія у цих країнах лише в окремі ранкові та вечірні години досягала 60 євро за МВт·год. В Україні теплова генерація постійно продавала свою електроенергію по 62 євро у період 01-20 травня.
Якщо проаналізувати весь тиждень 14-20 травня, то і у ці дні біржова ціна електроенергії в Угорщині була суттєво нижчою від українського тарифу теплової генерації.
Так, максимальна ціна 57 євро була у четвер 17 травня у період 9-12 година ранку (late morning). Мінімальна ціна була вночі у понеділок 14 травня – 19,8 євро за МВт·год.
Отже, мало того, що українці субсидували експорт приватної компанії, чиновники ще й адміністративно закрили імпорт, очевидно, задля збереження комфортного життя монополії.
Українським споживачам була недоступна електроенергія по ціні 20-57 євро, яку можна було б купити замість дорогої теплової генерації по 62 євро/кВт·год.
Висновок 3. Якби був відкритий імпорт або тариф теплової генерації був встановлений на рівні імпортного паритету, то українська економіка, український бізнес отримав б загальну ціну електроенергії на 13%-14% дешевше.
Але уряд та тарифний регулятор НКРЕКП, схоже, більше піклуються про компанію Ахметова, аніж про всю українську економіку.
Тому своїм дорожче – ДТЕК і далі в тепличних умовах політичної лояльності та відсутності конкуренції продає свою електроенергію українському споживачу дорожче, аніж продає її угорському споживачеві.
Такий "ринок" без конкуренції – це точно не реформа.
3 
8642
Коментарі