Субота, 23 липня 2016 09:05
Сергій Дзех
Сергій Дзех
Журналіст, редактор

Робочий народ

– При Януковичу краще було. Жив, як у Бога за пазухою, – каже знайомий Олег півтора року тому.

З 2010-го він працював на гірничому комбінаті в Комсомольську – нинішніх Горішніх Плавнях. Раз на місяць дзвонив і хвалився обновками: джинсами, телефоном, ноутбуком. Почав збирати на машину.

– Мав 6 тисяч гривень. Майже 700 доларів – за тодішнім курсом. Плюс премії регулярні. Вистачало і на цяцьки, і дівок у ресторани поводити. Ненову іномарку думав років за три взяти. А тут ваш Майдан прийшов. Усі карти поплутав. Зарплату до 500 доларів спустили. У гривнях, правда, більше, ніж тоді було, але дозволити собі нічогісінько не можу. Комуналку заплатив, матері на ліки дав, продуктів на місяць набрав, і все – тільки на задрипані джинси й цигарки лишається. Треба було Януковича не чіпати. І була б вам Європа.

Після розмови вирішуємо – більше не будемо спілкуватися. Олег видаляється з друзів у соцмережах. Але тиждень тому дзвонить на Skype. Каже, переїхав у Запоріжжя і влаштувався інженером до підприємця, який торгує металом. Має 21 тисячу гривень зарплати.

– А як же Янукович? – питаю.

– Та ти що! У мене начальник – майданівець. Гроші в АТО великі шле. Як взнає, що я Віктора Федоровича підтримував – гнатиме в шию. Тепер я – за Майдан. Ми – народ робочий. Нам головне – мати гроші, аби себе і сім'ю прогодувати. А хто у владі, то діло таке. Порошенко, до речі, виявився не таким і поганим. Країну зберіг. Краще не чіпайте його.

Зараз ви читаєте новину «Робочий народ». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

30

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода