"Мабуть це загострене почуття справедливості" - білорус боронить Україну

Олександр Молчанов, на позивний Веб, білорус, і має медаль "Захиснику Вітчизни",

З 2015 року Веб боронить Україну на Донбасі, розповідає він журналісту благодійного фонду "Повернись Живим".

Перед тим, як відповісти, що його змусило полишити рідну Білорусь та захищати іншу державу, хлопець думає кілька секунд.

"Напевно, це загострене почуття справедливості. Саме через нього я опинився у в'язниці в Білорусі. Це був грудень 2010 року. Я пішов на демонстрацію проти уряду і зірвав прапор з будівлі КДБ. У нас з цим не церемоняться. Саме тому я потрапив в руки КДБ. Там довго били, поки сидів, через електрошокер мені частково паралізувало ногу. За статті "Масові заворушення" і "Наруга над державними символами" мені дали термін три роки. Тоді було сильне міжнародний тиск, тому що одночасно зі мною затримали ще близько 50 осіб, в країні був фінансова і політична криза, тому Лукашенко довелося нас випустити", - каже Веб.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Я змальовував їх вогневі точки" - луганчанин розповів про війну на Донбасі

Білорусам політв'язням пропонували попросити в президента Олександра Лукашенка про помилування. Веб відмовився, як і більшість затриманих.

"Через 9 місяців мене все одно випустили, - розповідає Олександр.

Коли в Україні почався Майдан, а згодом і війна Олександр був вдома, але відстежував новини. Каже зрозумів, що Росія затягне Україну у війну після Іловайської трагедії. Після цього він поїхав до нас.

Спочатку він приєднався до одного з добровольчих батальйонів, а потім підписав контракт з 72-ю бригадою.

Зізнається, що понад усе хотів потрапити до авдіївської промзони.

"Я дуже хотів потрапити бо там дійсно воюють. Так і вийшло. Там я відчув контраст: коли вдень, і вночі над тобою свистять кулі та прилітають снаряди. Пам'ятаю, в січні 2017 року, наші хлопці вибороли у бойовиків позицію "Алмаз", а ми прикривали їх з СПГ і АГС. Втративши цей опорний пункт, терористи розлютилися, намагалися повернути його будь-якими силами, постійно атакували, застосовували всі калібри. Тоді навіть було трохи страшно. Ніхто з нас практично не спав - сон о другій годині був великою удачею. Коли група вже більш менш зміцнилася, їх постійно атакував танк. Ми з ще одним бійцем встановили СПГ, дочекалися, поки виїде танк, і відкрили по ньому вогонь, але його броня витримала. До цього танк убив і покалічив наших хлопців, розносив позиції. Після він уже не зміг прицільно стріляти, відійшов і більше не виїжджав на ту ділянку фронту", - розповідає Олександр.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Батьки не знали, що я пішла"- дівчина розповіла, як втекла у армію

Хлопець не бачить на одне око. Про те, як він отримав поранення розповіли його побратими, які втрутилися в розмову. Кажуть, що хлопець схопив кулю, влітку на Світлодарській дузі, коли побіг корегувати вогонь під час обстрілу позицій.

Куля калібру 5, 45 потрапила бійцеві в око і залишилася там по сьогодення.

"Коли поранило, переживав, що через інвалідність мене можуть звільнити з армії. Але нічого, служу, і збираюся продовжувати контракт", - говорить він.

Залишати Україну боєць не збирається. Наразі він готує документи щоб отримати громадянство України.

"У Білорусі основна частина населення - проросійська. Тому тих, хто воює на боці окупантів (іноді зустрічаю серед них знайомі обличчя), коли вони повертаються додому, КДБ просто перевіряє на наявність зброї, боєприпасів і відпускає. Тих, хто воює на боці України, чекає великий термін. Я, наприклад, в Білорусі в розшуку. Якщо поїду додому, то вже при перетині кордону мене затримають, - сказав Веб.

×