Вчора російський пропагандист Захар Прилєпін заявив, що ватажка ДНР Олександра Захарченка можуть вибрати президентом України.

Тому зараз є актуальним топ-20 найвпливовіших кадрів ДНР. Список оприлюднив сайт "Деловая столица".

Список "кадрових потенціалів" ДНР відкриває лідер терористів

1 Олександр Захарченко, ватажок ДНР"

 

Найвища посадова особа незаконної "Донецької народної республіки", керівник "Ради міністрів ДНР" та "верховний головнокомандувач збройних сил ДНР" у званнях "генерал-майора ДНР" та "генерал-майора ЛНР". Також очолює місцеву "партію влади" - громадський рух "Донецька республіка", що займає в "Народній раді ДНР" 64 місця із 95 наразі існуючих. Після ліквідації польових командирів Арсенія Павлова (Моторола) та Михайла Толстих (Гіві) Захарченко - центральний медіаперсонаж фейкової "республіки". Найбільш відомий "радник" Захарченка - російський літератор-пропагандист Захар Прилєпін, який доводиться Суркову далеким родичем (двоюрідний брат Суркова був одружений на сестрі Прилєпіна).

Захарченко очолював групу бойовиків "Оплоту", які захопили Донецьку міськраду в квітні 2014 р., в травні вже призначений "військовим комендантом Донецька". Перебуває у конфлікті зі "спікером парламенту ДНР" Денисом Пушиліним.

Він віджав мережу супермаркетів АТБ та перейменував в "Перший республіканський супермаркет", яким керує його цивільна дружина Наталія Гладкова.

2 Володимир Кононов, "міністр оборони ДНР"

 

Керує "армією" терористів, яка де-факто є обмеженим контингентом військ РФ на території ОРДО. Має прямі виходи на вище керівництво міноборони РФ та підзвітний у своїй діяльності лише йому та представникам ГРУ Генштабу ЗС РФ. Впливовість Кононова забезпечена тим, що він міцно вмонтований у вертикаль російських військових, котрі є базовою та вирішальною силою в окупованій частині Донбасу, відіграючи перші ролі, у тому числі в контролі за бюджетними потоками з РФ на розвиток місцевих армійських структур.

"Міністр оборони ДНР" Кононов (на прізвисько Цар), слугує ідеальним прикриттям для відомої путінської легенди "их там нет". Адже на відміну від свого попередника на цій посаді Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) є уродженцем Луганщини. Був давнім агентом ГРУ, чим пояснюється його "блискуча військова кар'єра": після прибуття до Слов'янська диверсійної групи Гіркіна у квітні 2014-го одразу поповнив її лави, спочатку командував блокпостом, згодом - ротою, а потім - цілою бригадою.

3 Денис Пушилін, "голова Народної ради ДНР"

 

З листопада 2014 р. обіймає посаду "постійного повноважного представника республіки на переговорах Тристоронньої контактної групи в Мінську", а його "права рука" Наталія Ніконорова з початку 2016-го керує "міністерством закордонних справ ДНР" (щоправда, окрім розвивати дружні відносини з такими ж невизнаними квазідержавними утвореннями, як ЛНР та Південна Осетія, проводити якусь "зовнішню політику" немає можливості). Крім того, постійно веде внутрішню боротьбу в самому колаборантському середовищі з перемінним успіхом.

Пушилін домігся у вересні 2015 р. усунення зі "спікерського" крісла ставленика тодішнього першого замглави Адміністрації президента Росії В'ячеслава Володіна (нині голова Держдуми РФ) Андрія Пургіна, звинувативши його у спробі державного перевороту, після чого сам очолив "Народну раду ДНР".

Наразі 36-річний Пушилін розглядається в Москві як головний претендент на заміну Олександру Захарченку.

4 Володимир Павленко, "міністр державної безпеки ДНР"

 

Керує фактичним представництвом російського ФСБ на окупованих теренах Донеччини досить давно - з грудня 2015 р. Його попередник Сергій Лукашевич очолював "МДБ ДНР" лише дев'ять місяців. Репресивне "відомство" Павленка зуміло фактично підім'яти під себе весь "силовий" блок, за винятком, звичайно, військової вертикалі, з якою у донецьких "гебістів" перманентний конфлікт за бюджетні потоки з Росії на суто військову складову. Не публічна особа. Приховує свою біографію.

Найімовірніше, "глава МДБ ДНР" Павленко (між іншим, це прізвище може бути несправжнім) є громадянином Росії та кадровим співробітником ФСБ РФ.

5 Олексій Грановський, "в. о. міністра промисловості та торгівлі ДНР"

 

Є "точкою збору" колаборантів - важливим центром окупаційної адміністрації на території ОРДО, навколо якого групуються колишні активні члени місцевого осередку Партії регіонів і чиновники Донецької міської ради та облдержадміністрації. З травня 2016 р. керує одним із ключових у псевдореспубліці "міністерств", яке сам же і створив як тодішній провідний економічний стратег "адміністрації" Олександра Захарченка, хоча вже понад півтора року перебуває в офіційному статусі "виконуючого обов'язки". Має вирішальний вплив на всі процеси, що відбуваються у ДНР у промисловості, сфері торгівлі та "зовнішньоекономічної" діяльності.

Під час Майдану 2013-2014 рр. координував тітушок як у самому Донецьку, так і возив їх до Києва у Маріїнський парк.

6 Володимир Пашков, генеральний директор "Внешторгсервиса"

 

Очолює компанію, котра "виконує функції вищого органу управління і здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу управління підприємствами, на яких було введено зовнішнє управління". Тобто насамперед тих "націоналізованих" заводів, які переважно належать олігархам Ринату Ахметову і Віктору Нусенкісу. Зокрема, на території окупованих районів Донеччини йдеться про нусенківське ПрАТ "Донецьксталь" (тепер воно називається "філіалом №1"Внешторгсервиса"), ахметовське ПАТ "Єнакієвський металургійний завод" ("філіал №2"Внешторгсервиса") і його макіївський філіал, а також про Єнакієвський, Макіївський і Ясинівський коксохіми, Харцизький трубний завод, Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат, "Комсомольське рудоуправління" ("філіал № 8"Внешторгсервиса").

Саме "Внешторгсервіс" зареєстрованій у самопроголошеній на території Грузії "республіці" Південна Осетія, там же працює й "Міжнародний розрахунковий банк" через який до того ж здійснюється наповнення бюджетів ДНР і ЛНР безпосередньо Росією для уникнення її урядом додаткових санкцій з боку Заходу.

7 Олександр Тимофєєв, "заступник голови Ради міністрів ДНР", "міністр доходів і зборів ДНР"

 

Координує шість "міністерств ДНР" економічного блоку, але всім підприємцям, хто був або досі перебуває на території ОРДО, більш відома його "податкова діяльність" - коли озброєна банда на чолі з бойовиком на прізвисько Саша Ташкент (тобто "міністр" Тимофєєв) здійснює рейдерство у великих розмірах та організує контрабанду і збут контрафактних алкоголю та сигарет. Наприклад, захопив мережу супермаркетів "Амстор", "подарувавши" цей бізнес Олександру Захарченку. А для себе особисто "націоналізовував" шахти ім. Засядька і ім. Кисельова, доводив до банкрутства та посягав на "Макіїввугілля", віджимав бензин, що постачався в окуповані райони Донеччини українським олігархом-втікачем до Росії Сергієм Курченком, та склади з тютюновою, алкогольною і ювелірною продукцією, здійснював контрабандні схеми із вугіллям та пально-мастильними матеріалами тощо. З цією метою використовувався ресурс незаконного збройного формування "Оплот", "начальником штабу" якого у 2014 р. був сам Тимофєєв.

Встановивши контроль над малим і середнім бізнесом через "націоналізацію" ринків та введення нової податкової системи, Саша Ташкент став одним з найвпливовіших центрів ухвалення рішень в ДНР.

8 Олексій Дикий, "міністр внутрішніх справ ДНР"

 

Один зі знакових зрадників присязі українському народові та "приклад для наслідування" іншим колаборантам з правоохоронної системи. Навесні 2014-го, будучи начальником управління боротьби з організованою злочинністю Донецького обласного управління МВС України, дуже швидко перейшов на бік проросійських бойовиків, чиєю головною базою стала саме база донецького УБОЗу. Одразу виступив одним із організаторів та кураторів захоплень адміністративних будівель, зокрема, приміщень обласної прокуратури, де зберігалося чимало кримінальних справ та іншої важливої документації. Тоді ж, у квітні 2014-го, Дикому за сприяння російського ФСБ було видано паспорт громадянина Російської Федерації, а його місце проживання зареєстровано в анексованому Росією Криму - в Євпаторії.

У Дикого перманентний конфлікт інтересів з "МДБ ДНР", його неодноразово переводили в статус "виконуючого обов'язки міністра", а в 2015-му навіть тримали під нетривалим арештом. "Гебісти" та підконтрольні їм інформаційні канали час від часу звинувачують Дикого то у розкраданні коштів, що виділяються на "поліцію ДНР", то у кришуванні наркотрафіку, то у махінаціях із російською гуманітаркою, то навіть у зв'язках із українськими спецслужбами. Втім, нещодавно "глава МВС ДНР" знову позбувся статусу "в. о.". Заочно засуджений українським судом у Торецьку Донецької області до 12 років позбавлення волі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: СБУ затримала інформаторку бойовиків

9 Дмитро Трапезніков, "заступник голови Ради міністрів ДНР"

 

В ролі"таємного агента впливу" інтересів колишнього хазяїна Донбасу Рината Ахметова в "керівництві ДНР". Працює у спайці із ще одним неафішованим ахметовцем, "в. о. міністра промисловості та торгівлі ДНР" Олексієм Грановським, перебуває у кулуарному протистоянні за вплив на ватажка донецьких терористів Олександра Захарченка з Олександром Тимофєєвим - "заступником голови Ради міністрів ДНР" і "міністром доходів і зборів ДНР" та "керівником адміністрації глави ДНР" Максимом Лещенком.

В останнього 36-річний "віце-прем'єр ДНР" Трапезніков був у безпосередньому підпорядкуванні, коли обіймав посаду "начальника управління внутрішньої і зовнішньої політики адміністрації глави ДНР".

10 Олександр Бобков, колишній народний депутат України від Партії регіонів

 

Один із небагатьох колишніх членів парламентської фракції ПР у Верховній Раді, хто залишився на території окремих районів Донецької області після їхньої окупації Росією. Був учасником бойових дій проти української армії у складі батальйону бойовиків "П'ятнашка". Як колишній головний організатор та фінансист харківського "Оплоту" і його донецької філії має серйозний вплив на "главу ДНР" Олександра Захарченка, на заміну якого час від часу пророкують самого Бобкова.

Бобков де-факто продовжує керувати сепаратистським каналом "Оплот ТВ" та одночасно є однією зі з'єднуючих ланок в контактах ватажків ДНР з кримінальним світом, олігархом Ринатом Ахметовим та путінським помічником Владиславом Сурковим.

11 Катерина Матющенко, "заступник голови Ради міністрів ДНР", "міністр фінансів ДНР"

 

Одна з небагатьох, хто входить в "уряд ДНР" з першого дня його існування, тобто всі кадрові пертурбації, чистки та арешти благополучно обходять її стороною вже понад три роки. Із самого початку вона видавала нормативно-правові акти від імені фейкового "мінфіну", а також організовувала збір і отримання матеріальної допомоги для бойовиків. Має безпосередній зв'язок з економічними кураторами ДНР у російському уряді, зокрема, з віце-прем'єром Дмитром Козаком, який, власне, і відповідає в Росії за всі бюджетні та міжбюджетні відносини, заступником міністра економічного розвитку РФ Сергієм Назаровим, заступником міністра фінансів РФ Леонідом Горніним та ін.

До лютого 2014-го Матющенко працювала фінансовим директором мало кому відомої Будівельної фінансової корпорації.

12 Сергій Завдовєєв, секретар виконкому організації "Донецька республіка"

 

Одночасно є польовим командиром бойовиків на прізвисько Француз, "начальником загону особливого ризику "Легіон" МНС ДНР" у званні "полковника", "депутатом Народної ради ДНР" та секретарем виконкому сепаратистської організації "Донецька республіка" - "партії влади" в окупованій Донеччині. У всіх своїх іпостасях виконує функції "фахівця з особливих доручень" особисто "глави ДНР" Олександра Захарченка, виступаючи його тараном проти внутрішніх конкурентів в середовищі колаборантів.

Перед тим, як стати у 2014 р. терористом, Француз працював у ТОВ "Унітех", що виробляло та продавало дитячі гральні майданчики та спортивні тренажери

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Окупанти ДНР затопили шахти з антрацитом

13 Максим Лещенко, "керівник адміністрації глави ДНР"

 

Входить у найближче оточення Олександра Захарченка ще з 2014 р., коли у вересні того ж року був призначений "мером" і "військовим комендантом" одночасно двох окупованих міст - Харцизька та Іловайська, а вже у грудні став керувати "адміністрацією глави ДНР". Перебуває у постійному й гострому конфлікті з колишнім своїм підлеглим, а нині "віце-прем'єром ДНР" Дмитром Трапезніковим, котрий значно послабив вплив Лещенка на всю колаборантську вертикаль. Прикметно, що і Трапезнікова, і Лещенка відносять до тих, хто завжди був у орбіті донецького олігарха Рината Ахметова.

Піком кар'єри Лещенка До "адміністрування ДНР", була посада директора з економічних питань шахти "Ждановська" бізнесменів Олександра Ротова та Анатолія Дяченка.

14 Юрій Чертков, колишній народний депутат України від Партії регіонів

 

Контролює в окупованих районах Донеччини виробництво горілчаного контрафакту, його реалізацію як в ДНР і ЛНР, так і в цілому в Україні, має значний вплив на інших кримінальних авторитетів, що зберігають власні позиції в економіці ОРДО, а також задіяні в масштабних схемах контрабанди до Росії і України та у зворотному напрямку. Тричі обирався до Верховної Ради за списком Партії регіонів - у 2006, 2007 і 2012 рр., завжди входив у ПР в неформальну групу Рината Ахметова та у всіх своїх діях орієнтувався виклично і особисто на цього олігарха.

За деякими даними, протягом усієї війни на Донбасі Чертков фінансував незаконне збройне формування "Російська православна армія".

15 Олена Філіппова, "начальник секретаріату глави ДНР"

 

Одна з найбільш довірених осіб Олександра Захарченка - як його секретар регулює "доступ до тіла" ватажка з боку інших колаборантів. Вдало лавірує між різними центрами в "адміністрації" Захарченка, зокрема, між жорстко конфліктуючими номінальним очільником цього "відомства" Максимом Лещенком та фактично найвпливовішим у ньому "віце-прем'єром ДНР" Дмитром Тапезніковим та фактично приставлена російським ФСБ до "глави ДНР" в ролі своєрідного "наглядача". 14 липня 2015 р. благополучно пережила замах - в її Range Rover була закладена міна, яка вибухнула під час руху авто.

"Начальницю секретаріату глави ДНР" у найближче оточення Захарченка посватав генерал-лейтенант ФСБ Володимир Антюфєєв, який з липня по вересень 2014-го був "першим віце-прем'єром ДНР з питань державної безпеки", а сама Філіппова представлялась його прес-секретарем.

16 Андрій Орлов, колишній народний депутат України від Партії регіонів

 

Давній партнер донецького "православного" олігарха, нині громадянина Росії Віктора Нусенкіса, чиї промислові активи на території ОРДО потрапили у березні 2017 р. під "націоналізацію", має спільний вугільний бізнес із екс-соратником по парламентській фракції Партії регіонів, одним із "сірих кардиналів ДНР" Олександром Бобковим на базі як копанок, так і частини віджатих державних шахт. Двічі - у 2006 та 2007 рр. - обирався до Верховної Ради за списком ПР, але у 2012-му потрапив у партійну немилість через конфлікт за контроль над "Макіїввугіллям" із впливовішим "регіоналом" Юрієм Іванющенком, який закінчився на користь останнього.

Під його контролем перебувало та продовжує перебувати чимало важливих підприємств на Донбасі по обидва боки від лінії розмежування.

17 Олександр Ходаковський, колишній "секретар Ради безпеки ДНР"

 

У 2014 р. був одним із найвпливовіших на території окупованої Донеччини польових командирів як ватажока бандформування "Восток" на прізвисько Скіф, за "прем'єрства" в псевдореспубліці громадянина Росії Олександра Бородая очолював "службу безпеки ДНР", з листопада 2014-го по березень 2015-го обіймав посаду "секретаря Ради безпеки ДНР", одночасно перебуваючи "депутатом Народної ради ДНР" від організації "Донецька республіка". Після втрати всіх крісел у квазідержавному утворенні оголосив як лідер організації "Патріотичні сили Донбасу" про перехід в опозицію до Олександра Захарченка. За показниками згадуванності в інформаційному просторі змагається майже на рівних із "главою ДНР", залишаючи набагато позаду "спікера парламенту" Дениса Пушиліна та інших колаборантів.

До російської агресії був начальником відділу Центру спеціальних операцій "А" (спецпідрозділ "Альфа") при Управлінні СБУ в Донецькій області.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін не піде на ескалацію на Донбасі - Піонтковський

18 Едуард Басурін, "заступник командуючого оперативним командуванням "Донецьк"

 

Є головною медійною фігурою обмеженого контингенту Збройних сил Росії на території окремих районів Донецької області, що іменується "1-м армійським корпусом ДНР", або "оперативним командуванням "Донецьк". У своїй пропагандистській та дезінформаційній діяльності, регулярно доповідаючи на брифінгах точку зору "республіки" на хід бойових дій, працює чітко згідно з інструкціями, отриманими по лінії відповідального за війну на Донбасі російського генералітету, тому має гарні контакти в російському міноборони та ГРУ Генштабу ЗС РФ. Розглядається як "запасний" у разі можливої ротації на місце "міністра оборони ДНР" Володимира Кононова. Попри свій статус, 51-річний Басурін досі перебуває у званні "полковника".

Навесні 2014-го Басуріна як давнього агента ГРУ було розконсервовано, він одразу долучився до організації та проведення фейкового сепаратистського "референдуму", згодом став "замполітом батальйону "Кальміус".

19 Олексій Кулемзін, "в. о. глави адміністрації Донецька"

 

З жовтня 2016 р. керує "столицею ДНР" в статусі "виконуючого обов'язки градоначальника", позиціонує себе таким собі "господарником", що зайнятий виключно проблемами благоустрою Донецька. Був призначений Олександром Захарченком за результатами минулорічного жовтневого "праймеріз" у місті, хоча навіть на цьому псевдоголосуванні Кулемзін набрав лише 5% голосів, у той час як діючий на той час "глава адміністрації Донецька" Ігор Мартинов - 83%. Між іншим, останній, який пробув "мером" з жовтня 2014-го по жовтень 2016-го, наразі керує усім соціальним блоком в "адміністрації глави ДНР", тому зберігає значний вплив на донецьку "мерію" із Кулемзіним включно. А у довоєнний час Мартинов був депутатом Донецької міськради від Партії регіонів та директором Парку культури та відпочинку ім. Щербакова.

До російської агресії весь час працював чиновником Донецької облдержадміністрації, куди влаштувався майже одразу після закінчення у 1997 р. економічного факультету.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мріяли про Росію на весь світ, а опинилися в ОРДЛО - журналіст про жителів Донбасу

20 Іларіон (Роман Шукало), митрополит Донецький і Маріупольський УПЦ (МП)

 

Продовжує жити в окупованому Донецьку, саме на території ДНР служить переважно всі свої літургії, у яких беруть активну участь провідні терористи і місцеві колаборанти, включаючи Олександра Захарченка. Через це окупаційна адміністрація сприяє всім єпархіям УПЦ МП на території ОРДО в питаннях отримання земельних ділянок, різноманітних приміщень у власність, ремонту храмів тощо. Але час від часу митрополит Іларіон виїжджає до звільненого від бойовиків Маріуполя, де під час здійснення ним богослужінь підбурює тамтешню паству пропагандистськими гаслами Кремля та Московської патріархії. Один із палких прихильників так званого "русского мира" серед найвищих архієреїв УПЦ МП. Ревно виконує всі вказівки від патріарха Московського Кирила (Гундяєва) та навіть змушує підпорядковане йому духовенство проводити молебні за Росію, її владу та армію.

Під час президентських виборів-2004 він на єпархіальних зборах назвав свого друга Януковича "православним президентом", а його конкурента Віктора Ющенка - "слугою сатани".

×