Публікуємо поіменний список полеглих у березні 2020 року захисників України.
Нам відомо про смерть у бою 12 військових. Інформація про деяких неповна.
Наймолодшому із загиблих було 23 роки, найстаршому - 41.
Найгострішою ситуація була 10 березня на День добровольця - тоді Україна втратила трьох загиблих воїнів і дев'ятеро отримали поранення.
За місяць поранення та бойові травмування отримали 66 захисників України.
У березні російські окупаційні війська порушували режим тиші 280 разів.
1 березня
Сергій Руських
Старшина 46 десантно-штурмової бригади

41-річний боєць родом з Маріуполя на Донеччині. Загинув під час обстрілу з ракетного комплексу армійської вантажівки біля села села Нижньотепле Станично-Луганського району Луганщини.
Сергій працював механіком у порті "Азовсталь" в Маріуполі. Був керівником профсоюзу. На фронт пішов у 2018 році.
Вдома залишились батьки, дружина та маленька дитина.
3 березня
Володимир Черненко
Старшим сержант 13 батальйону 58 бригади ім. гетьмана Івана Виговського

Загинув від кулі снайпера.
25 річний солдат родом з села Мамекіне Новгород-Сіверського району Чернігівщини.
У 2015 році призваний на строкову службу. Повноцінний контракт зі Збройними Силами підписав 1 березня 2017 року. Загинув через тиждень після повернення з відпустки.
''У день загибелі сестра телефонувала Володимиру на передову 43 рази - він не передзвонив'', - каже голова Мамекінської сільради Валентина Литвин.
Вдома залишились п'ятеро братів та сестер.
5 березня
Дмитро Осичкін
Старший солдат 34 батальйону 57 мотопіхотної бригади

Загинув від підриву на розтяжці в селищі Піски на Донеччині.
27-річний боєць родом із села Новогригорівка Генічеського району Херсонської області.
У бригаді кажуть, що боєць йшов до вбиральні на передовій позиції. Був без бронежилета.
Вдома залишились батьки.
6 березня
Дмитро "Фірс" Фірсов
Лейтенант у 93 механізованій бригаді "Холодний Яр"

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вінниця стала на коліна: попрощалися із військовим, який підірвався на Донбасі
Загинув внаслідок підриву бойової машини піхоти під село Кримське Новоайдарського району Луганщини.
40-річний лейтенант разом із сім'єю до війни жив у Донецьку. Після початку російської став добровольцем у батальйоні "Донбас". Потім перейшов у 93-тю бригаду.
"Фірс" пішов на фронт звичайним солдатом, але дослужився до офіцера, - каже його побратим з позивним "Грім". - Це була безшабашна людина, чудово володіла мистецтвом війни''.
Під час боїв у Невельському на Донеччині у 2015-му він уже підривався у БМП на протитанковій міні. Але тоді був лише контужений. Мав поранення - в ногу й око.
Дмитро Фірсов брав участь у міжнародних навчаннях "Орбітал" та "Комбат Резовл".
Вдома залишились дружина та син.
8 березня
Євген Черних
Солдат 57 мотопіхотної бригади ім. кошового отамана Костя Гордієнка

Бойовики вистрілили з протитанкового ракетного комплексу у вантажівку, яка везла продукти на позиції в районі селища Опитне на Донеччині. Черних загинув, ще двоє бійців поранені.
29-річний боєць родом з села Райське Новокаховського райну Херсонщини.
У 2015 року Євген Черних воював у 28-й механізованій бригаді, пройшов бої за Мар'їнку. Після повернення із війни, працював у Новокаховському комунальному підприємстві "Муніципальна охорона". До армії повернувся в січні 2020 році.
Вдома залишись батьки.
10 березня
Від влучання ракети від протитанкового комплексу окупантів у вантажівку ГАЗ-66 у районі села Піски під Донецьком загинув двоє воїнів 131-го розвідувального батальйону. Це перші втрати розвідників за три роки.
Віктор "АК" Солтис
Молодший сержант 131 розвідувального батальйону

34-річний боєць родом з села Володимирівка Петрівського району Кіровоградщини.
Закінчив Жовтоводське профтехучилище за спеціальністю "маляр-штукатур". У 2017 році вступив на військову службу за контрактом. Продовжив його у липні 2018-го.
Вдома залишилась матір, дружина та дві доньки.
Андрій "Бармен" Ведешин
Молодший сержант 131 розвідувального батальйону

Помер під час евакуації з поля бою в гелікоптері.
35-річний боєць родом з села Кинашів Тульчинського району Вінницької області.
Закінчив Національну юридичну академію в Харкові. Працював дільничним інспектором поліції у Кінашах. Пішов в армію добровольцем у травні 2017 року.
Вдома залишилась мати, дружина та восьмирічна донька.
Ілля "Князь" Пережогін
Молодший сержант 131 розвідувального батальйону

Загинув від кулі снайпера у селищі Піски під Донецьком.
35-річний боєць народився у Молдові, але з восьмирічного віку жив в селі Орлівка Ренійського району Одещини. Після школи працював у Білгороді-Дністровському. В Збройні сили пішов добровольцем у 2018-му.
Перехоплення радіопереговорів дозволив встановити, що в "Князя" стріляв боєць терористичного підрозділу "Вимпел".
Вдома залишились бабуся та дві сестри.
Богдан Петренко
Солдат 72 механізованої бригади ім. Чорних запорожців

10 березня помер у харківському шпиталі не приходячи до тями. Отримав важке поранення в голову під час мінометного обстрілу 4 березня позицій в селі Оріхове Попаснянського району Луганської області.
26-річний боєць родом із села Кощіївка Фастівського району Київської області.
Вдома залишились батьки, дружина та трирічний син.
19 березня
Олексій Золін
Сержант 30 механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького

Загинув від снайперського вогню поблизу села Новоолександрівка Попаснянського району Луганщини.
36-річний боєць родом з Житомира.
Мобілізований 31 січня 2015 року до Збройних сил України – служив у складі 13 батальйону 95-ї десантно-штурмової бригади. У 2017 році Олексій демобілізувався. Але на початку 2018-го підписав новий контракт.
Вдома залишились батьки та трирічна донька.
30 березня
Володимир Мовчанюк
Сержант 57 мотопіхотної бригади ім. кошового отамана Костя Гордієнка

Загинув від кулі снайпера на позиціях біля села Первомайське Ясинуватського району Донеччини.
37-річний боєць родом з села Андрушівка Погребищенського району Вінниичини. Служив за контрактом із травня 2015 року.
Вдома залишились батьки.
31 березня
Олександр Маланчук
командир взводу взводу 10-ї гірсько-штурмової бригади ЗСУ.

Загинув у бою на Донеччині.
23-річний офіцер родом з Чернівців.
Олександр торік закінчив Національну академію сухопутних військ ім. гетьмана Сагайдачного за спеціалізацією "Управління діями механізованих підрозділів". Служив у 10-й бригаді з 18 липня 2019 року.
У лютому 2020 року у боях загинули 4 захисників України.
Наймолодшому із загиблих було 22 роки, найстаршій — 33.
За місяць поранення та бойові травмування отримали 26 захисників України.
Коментарі