Все, що знали за фільмами про війну – зруйновані села, підбита техніка, згорілі тіла – побачили на власні очі. Кожен виїзд - це як подорож у машині часу.
Про це в інтерв'ю журналу "Країна" сказав пошуковик Ігор Слюсар. У рамках гуманітарної місії "Чорний тюльпан" евакуйовував загиблих на Донбасі з вересня 2014 року по грудень 2015-го.
Розповів про 4 свої знахідки :
1. Поблизу Савур-могили треба було знайти тіла загиблих і вивезти на нашу територію. Біля однієї підбитої БМП виявили ногу механіка-водія, в іншій – обвуглене тіло. Останки бійця витягували із суміші понівеченого металу й вигорілих дротів.
2. У морзі в Артемівську звернули увагу, що у двох чоловіків абсолютно чиста білизна. Отже, на передову потрапили недавно. Документи відсутні. А за якийсь час виходить на нас знайомий – представник музею Збройних сил: "Допоможіть знайти двох офіцерів-зв'язківців. У морзі в Дніпрі переглянули 70 осіб– безрезультатно". І я тут згадую про тих двох, даю їхні приблизні номери. Усе зійшлося.
3. У Степанівці бойовики показали на околиці села 6 тіл. Судячи з усього, вони відступали і поруч розірвався великий калібр. Усіх посікло осколками. А вже минуло кілька тижнів під палючим сонцем: тіла чорні, розкладання, сморід, залишки амуніції, обривки якихось паперів. Ми їх почали інтуїтивно збирати. Виявилося, документи загиблих. Сепаратисти їх порвали.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Міноборони відмовилося від наших послуг" - волонтер "Чорного тюльпана"
4. На блокпосту при в'їзді в Чорнухине виявили місце загибелі бійця з "тридцятки" (30-Новоград-Волинська Рівненська окрема механізована бригада. - Gazeta.ua) Юрія Ковальчука. Звернули увагу на шматки розплавленого металу. За інерцією почали перебирати і наткнулися на медальйон, на якому добре читалися ім'я та прізвище військового.
Повне інтерв'ю з Ігорем Слюсарем читайте в журналі "Країна" від 17 січня.
Коментарі