Ми в Іловайську діяли за таким наказом: "Ви там ідіть і звільняйте" - ветеран АТО

Є один формальний привід не передавати справу до суду – те, що слідчі не були на місці подій. Процесуально вони не завершили справу, поки не побували і не провели слідчих дій на місці. Нібито суд справу може не прийняти.

Але потрібно було її просто розділити на кілька справ - на вбивство великої групи людей одночасно, в одному місці. Друге - розгляд відповідності командування, що призвело до тяжкого злочину. І це можна було б окремо розслідувати і передати до суду без виїзду на місце.

Люди загинули, коли діяли за наказом. Відомо, хто віддав наказ, для цього не потрібен слідчий експеримент і виїзд на місце. Дослідити чому і ким було віддано наказ на вихід із міста, чому телефонували росіянам, про що з ними говорили.

Але цього не роблять, тому що не має політичної волі. Чіпляються один за одного, бо розуміють, що вони всі злочинці фактично.

Рух нікуди не подінеться, от відношення до добровольчих батальйонів - це ганебна сторінка в історії сучасної України. У всьому світі це герої назавжди, ними пишаються, про них розповідають. У нас чомусь держава протягом 4 років війни пробувала знівелювати їхню роль добровольців.

Добровольці можуть впливали на систему влади в країні. Лише через те, їх дуже бояться. А впливатимуть вони так, як треба українцям, а не можновладцям.

Слава Богу, їм це не вдалось. Але всі розуміють, що добровольці – це найкращі люди нації, які готові в будь-який момент захищати країну.