




Українці Тетяні Калінінй 24 роки. Вже кілька років вона живе і працює в Китаї - в місті Ченду, куди поїхала у 2014 році. Вона розповіла, що необхідно для переїзду до Піднебесної, як перейшла на місцеву кухню і які професії краще не освоювати, щоб не загриміти в поліцію, пише ресурс Своі.City.
У 2014 році в Донецьку Таня закінчила училище культури за фахом режисер театралізованих заходів. Головними її захопленнями з дитинства були хореографія і вокал.
"Я завжди мріяла попрацювати в Азії. Знайомі з танцювальної студії шукали вокалістку для контракту в Китай на 4 місяці. Вирішила себе спробувати в цій сфері. Прослуховування пройшло вдало, і вже до кінця серпня були готові наші візи. Так я вперше полетіла в Китай, - розповідає Тетяна, - Батьки мене підтримали. Хоча спочатку ніхто не вірив в успіх. Додому поверталася в плюсі та з масою вражень, попри всі труднощі, що спочатку виникали в Китаї ".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тринадцята зарплата та подарунки перед Різдвом : українка розповіла про роботу на німецькій пошті
Тамтешнє життя кардинально відрізняється від українського. Найважче в перший час було без знання мови. Навіть знання "універсального" англійської не завжди рятувало ситуацію.
"Дуже складно було звикнути й до місцевої їжі. Безліч дивних страв, незвичних для нашої людини - коров'ячі шлунки, варені жаби та смажені личинки ... І зашкалює гострота китайських страв. Тут в основному рис і локшина, а іноді так починаєш сумувати за борщем і ковбасою ", - зазначає Тетяна.
Пропрацювавши в Китаї близько півроку, Таня повернулася до Донецька, влаштувалася працювати до палацу культури керівником театрального гуртка. Але незабаром зрозуміла, що таке життя вже не для неї. Вдруге Таня поїхала вже назовсім. В Україну поверталася тільки у відпустку - провідати рідних і друзів. Дівчина зізнається: після кожної поїздки все важче стає дихати без Китаю, настільки її зачарувала ця країна. Місто Ченду тепер називає другим рідним. Зараз вона працює на фрілансі вокалісткою, моделлю і танцівницею. Навчається в сичуаньському університеті в Ченду на мовних курсах китайської.
Для початку краще знайти легальний контракт агентства, де ставка буде близько 1000 доларів. Це буде як "вступний курс" для ознайомлення з країною і її законами.
"У цьому році буду складати іспит на п'ятий рівень HSK (а всього їх шість). А в наступному році планую вступати до університету на графічний дизайн", - розповідає Тетяна.
І навіть особисте життя склалося на новому місці. З Денисом Таня познайомилася тут же, в Китаї - хлопець приїхав з Владивостока вчитися на економіста.

За її словами, приїхати в Китай для роботи та навчання не так вже й складно. Особливо якщо ви - людина творча і хочете працювати у сфері шоу-бізнесу. Актори, співаки, моделі з європейською зовнішністю користуються в Китаї великою популярністю. Безліч агентств мають свої групи у соцмережах, де можна знайти оголошення про відповідні вакансії. Також легко влаштуватися в Китаї, наприклад, викладачем англійської - досить мати середній рівень знання мови та не зовсім вже жахлива вимова.
Є, звичайно, в пошуку роботи й свої підводні камені. Ризик нарватися на несумлінного роботодавця завжди присутній, але й убезпечити себе можна.
"Краще відмовлятися від роботи в клубах і караоке, найчастіше це нелегально. Зараз все частіше поліція арештовує наших хлопців саме там. Особливо хочеться застерегти дівчат: не погоджуйтеся на подібну роботу, якщо вам дорогі печінка і честь. Це пряма дорога у сферу ескорт -послуг і просто споювання алкоголем, - рекомендує Тетяна, - Дуже неприємно визнавати це, але через складні обставини в нашій країні багато дівчат приїжджають сюди саме для такої роботи, а у китайців формується стереотип легковажних і легкодоступних українок. Тому при перегляді оголошень завжди задавайте собі питання: за що саме можуть платити 30-40 тисяч юанів? Краще і найпростіше - знайти легальний контракт на агентство, де ставка буде близько 1000 доларів, але як "вступний курс" для ознайомлення з країною і її законами це ідеально. Після контракту можна вирішити, як бути далі, йти вчитися або піти на фріланс ".

Працювати в Китаї можна за спеціальною візою - робочої або студентської з поправкою на роботу. У другому випадку в візу ставиться відмітка про те, що ви студент, який працює, і працювати вам дозволено не більше восьми годин на тиждень. Для студентів існують гранти на навчання, але дізнаватися про них потрібно в конкретному навчальному закладі, куди збираєтеся вступати.
Якщо виникнуть якісь проблеми з документами або поліцією, варто звернутися в посольство України в Китаї. Саме посольство знаходиться в Пекіні, а консульства є в Шанхаї та Гуанчжоу. Офіційну інформацію і контакти легко можна знайти в інтернеті.
Іноземців в Китаї багато, особливо в великих містах, таких, як Ченду. Хтось приїжджає сюди вчитися, хтось працювати - легально чи не дуже. Дуже багато приїжджає росіян і українців, в тому числі й з Донбасу.

"Тут, далеко від батьківщини, ми всі тримаємося один за одного. Я за 4 роки ще ні разу не зустріла українського або російського націоналіста, - розповідає Тетяна, - Навпаки, завжди підтримуємо один одного і сходимось в думках з приводу одного: просто нехай буде мир. Відносини між простими людьми не повинні псуватися через політику. Іноді жартуємо: мовляв, ми взагалі в Китаї живемо, нам все одно, що хтось там ворогує і кидається один в одного балалайками та салом. Звичайно, дуже хочеться, щоб нарешті відновився мир в рідному Донбасі".
Коментарі
1