"У школах - жорсткий відбір, тому з 2 років дітей віддають до репетиторів" - українка про пакистанську освіту

На дитячих майданчиках у пакистанських містах завжди більше дорослих, ніж дітей. За одним дитям як правило тупотить мама, дві няні і охоронець. Няні тут є у всіх. Оскільки їм платять по 150 євро — помічницю можуть собі дозволити всі, - каже вінничанка Олена Коразон. Вона вже 7 років заміжня за турком, живе у Пакистані. Там займається оформленням свят та церемоній. Виховує 3-річну доньку Дарію.

 

Олена розповіла Gazeta.ua про особливості виховання та освіти у Пакистані.

"Насправді ми дуже жорстко виховуємо дітей. У нас одна з найсуворіших методик виховання - це я можу з упевненістю сказати, проживши в 5 різних країнах і відвідавши ще 30 як турист. Після пострадянського виховання мене здивувало те, як пакистанці поводяться з дітьми. Ми малечу майже не балуємо, заганяємо в рамки, ставимо їм в приклад інших дітей, порівнюємо з ними. Це створює в них комплекси, пригнічує. А турки і пакистанці дітей балують, багато дозволяють гратися, повторюючи "ну, це ж всього лиш дитина". Місцеві не оберігають дітей понадміру, як це прийнято в українських родинах. Дитину на вулиці (ресторані, парку) перехожі часто хочуть вщипнути за щоку, сфотографувати, чимось пригостити. І це нормально. Ніхто не сахається і не ховає дитину від сторонніх, - розповідає жінка. Додає, що вона — сувора мама, а її чоловік усіляко догоджає доньці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Уночі до дітей встає чоловік" - українка про шлюб з іранцем

Дітей у дитсадки та спецшколи віддають рано.

"Велику увагу тут приділяють освіті. Дітей віддають у школу з 1,5 року. Змалечку планують для них коледж і університет. Вирішують, яку спеціальність здобуватиме їхня дитина у майбутньому. Навіть у такому крихітному віці дітей водять до репетиторів, тому що в школах жорсткий відбір, починаючи з 3-5 років. Для мене це — дико", - каже Олена.

 

У родині Олени і Ібрагіма — дві няні. Та незважаючи на це, Олена сама займається вихованням доньки.

"Хоч більшість жінок у Пакистані не працюють, няні тут є в усіх. Я ж багато часу присвячую дитині, вона майже скрізь зі мною. Залишаю доньку вдома з нянями тільки коли ходжу на курси і ввечері, коли вона засинає. Я щодня відводжу і забираю її зі школи. Школа знаходиться в 3-х хвилинах від дому, але йти пішки не можна. Культури гуляти або йти у справах тут нема: дуже жарко, можуть напасти, пограбувати. Тому їздять у авто. Поки мала в школі — я ходжу на фітнес. Кожен день після школи їздимо в басейн, 2 рази на тиждень на іспанську та танці. І 3-4 рази на тиждень до доньки приходить тренер по роликам", - розповідає Олена.

Олена хоче, щоб донька знала своє коріння, тому вчить її мови її Батьківщини. Поки що дівчинка говорить кілька фраз, але багато розуміє. Дар'я добре розмовляє англійською, ходить в англомовний дитсадок.

×