На острові Шпіцберген з архіпелагу Свалбард можна поселитися без віз та дозволів на роботу. Статус цієї території регулюється договором, який у 1920 році підписали 42 країни. 27 лютого 1935 до угоди приєднався СРСР, в тому числі і Україна. Всі учасники договору мають право засновувати тут поселення і будувати дослідницьку чи господарську діяльність.
Про це розповідає Михайло Молявко з Києва, який три роки мешкає на острові Шпіцберген.
"Вперше на Шпіцберген поїхав в гості до друзів. Через кілька місяців перебрався туди на постійне місце проживання. В Києві через велику кількість людей та відстані почувався некомфортно. Хотілося пожити ближче до природи, - розповідає Михайло Молявко. - Їхав за Шенгенською візою, оскільки немає прямого рейсу і потрібно перетинати інші країни. Можна летіти через Латвію, Естонію або Німеччину. Тепер, коли у нас безвізовий режим, віза не потрібна".
За словами українця, знайти житло на острові дуже важко. Люди стають у черги.
"Я їхав до своєї тепер уже колишньої дівчини, яка на той час там жила. Тому мав де поселитися. Зараз за свою квартиру тримаюся усіма силами. Нещодавно зійшла лавина, евакуювали цілу вулицю. Єдиний будинок на ній, який не виселили, — мій. За однокімнатну квартиру плачу 500 євро, в цю суму входять комунальні і електроенергія. Інтернет коштує 60 євро на місяць. Щоб було дешевше, ділюся ним із сусідом, який сплачує половину. Їжу купую у великому місцевому супермаркеті. Вона недешева. Хліб коштує близько 3 євро за буханку, літр молока також 3 євро".
Агентства із працевлаштування на острові немає. Тож роботу українець шукав самостійно.
"Я живу у містечку Лонгйїр, де 2 тис. людей. Обійти його в пошуках роботи неважко. Роздрукував пачку резюме, ходив і роздавав, - каже Михайло. - Перші гроші заробив у ресторані, де тиждень допомагав кухареві — мив посуд, чистив картоплю. Потім влаштувався на автомийку. Більше року мив та ремонтував автомобілі. Коли клієнти почали довіряти, забирав їхні машини та відвозив назад. Паралельно знайшов роботу у пивоварні. Робив усе — ремонтував все, що необхідно, закривав пиво, працював барменом. Заробляв 17-20 євро за годину. Зараз працюю гідом у туристичному агентстві".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Новонародженого місяць не виносять на вулицю" - 5 фактів про народження дитини в Японії
Пропонуємо переглянути фото арктичної пустелі, якими поділився Михайло Молявко.
У Саудівській Аравії є спеціальні поселення для іноземців - компаунди, які охороняються армією через можливі теракти. Люди з автоматами перевіряють всіх, хто проїжджає. Людина з вулиці не зможе потрапити на територію, якщо не має запрошення від жителя поселення.
В поселенні проживає більше іноземців. Багато саудівців хочуть туди переїхати, щоб жити в іноземній комуні. Але їм це заборонено, хіба що за великі кошти. Про це розповідає Христина Амірза, яка 10 років мешкає у Саудівській Аравії
2 
1
Коментарі