Блогер з Донецька з ніком pauluskp зараз живе в невеликому містечку в Нідерландах. Там двічі в тиждень він волонтерить в будинку для людей похилого віку.
Тут живе 60 осіб. У кожного окрема квартира. Виглядає як звичайний багатоквартирний будинок або хороший готель, де додатково створена сучасна інфраструктура для людей з обмеженими можливостями: спеціальні ліфти, туалети, кінозал, ресторан, буфети на поверхах, спеціальні кімнати відпочинку з приємним освітленням і дизайном. Це важливо для страждаючих хворобою Альцгеймера, пише svoi.city.
На першому поверсі продуктовий магазинчик, а також періодично приїжджає пересувний магазин одягу.
Пенсіонери на електроскутерах катаються в звичайні магазини і супермаркети, гуляють - адже по всій країні створена безбар'єрна середовище. Всі постояльці місцеві, родичі живуть поруч і приходять в гості. Однак, догляд здійснюють професійні співробітники.
"Разом з іншими волонтерами приходжу на пару годин для участі в різних "активіті": ганяємо чаї з пенсіонерами, влаштовуємо танці, граємо в Шуле, дивимося і обговорюємо фільми. Іноді сюди приносять маленьких тварин, на зразок кроликів. Іноді організовують спортивні змагання. Загалом, просто спілкуємося", - пише блогер.
Основна мета - дати пенсіонерам якомога більше позитивних емоцій.
"Перший раз я потрапив сюди на дискотеку і був вражений тим, що відбувається. Волонтери танцювали з усіма, навіть з нерухомими бабусями і дідусями, прикутими до інвалідних колясок. Брали за руки і під мелодії їхньої молодості дбайливо катали коляски по колу".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бабусі, які продають насіння на вулиці, приймають безготівкову оплату - українці поділились досвідом бізнесу у Китаї
У рідній Україні уряд доводить людей похилого віку до скотинячого жебрацького стану і навіть вбиває їх під схвальні вигуки патріотичного натовпу. А зовсім недалеко, люди змогли побудувати інше суспільство, де здоровий глузд і гуманізм торжествують, і це не фантастичний фільм, не утопія, а реальність, в якій і я теж беру участь. Без перебільшення, мене це робить щасливим, підкреслив він.
В Україні будинки престарілих нагадують режимні об'єкти, в'язниці. Адміністрація може диктувати тюремні правила, відбирати телефони, ноутбуки, психологічно тиснути, обмежувати свободу пересування. Можуть відмовити людині в допомозі тільки тому, що він з обмеженими можливостями. Принизливі правила і контроль, заснований на стукацтві, вседозволеність адміністрації - повсюдно поширена норма.
Українка Юлія Лінкевич уже сім років живе у Норвегії, здобула там освіту, придбала авто, житло, офіційно працевлаштована, вільно говорить норвезькою. Але всього цього вона досягла не одразу.
Юля розповіла про труднощі переїзду й адаптацію, навчання й роботу, ставлення норвежців до стосунків, екології та велику любов до природи.
3 
1
Коментарі