Українка Тетяна Іщенко 4 роки тому переїхала в Індонезію. Навчалася та працювала на Яві. А рік тому разом із чоловіком поселилася на острові Тімор.
Про 3 звичаї, які здивували в екзотичній країні, дівчина розповіла Gazeta.ua.
1. 100 тисяч за "дружину"
"На острові дуже багато людей живуть разом, народжують дітей, але не одружуються. Щоб було весілля, родина чоловіка мусить заплатити викуп батькам нареченої. Можуть просити від 100 тис. гривень плюс тварини - корови, свині. Ці гроші не витрачаються на святкування, а діляться між родичами нареченої. Для багатьох ці суми непідйомні. Тому люди живуть у цивільному шлюбі. Незважаючи на те, що навіть священики просять вірян відмовитися від давніх традицій і взяти шлюб у церкві".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як отримати Європейську освіту: українка розповіла про навчання в Естонії
2. Пуповину новонародженого охоронять 40 днів
"У індонезійців є цікава традиція - закопувати пуповину дитини у землю та класти туди річ, яка символізує майбутню професію новонародженого. Вірять, якщо поставити машинку, дитина виросте водієм. Якщо книгу, буде дуже розумною. Крім того, багато місцевих людей щиро вірять у чорну магію. Нібито пуповину дитини можуть викрасти та використовувати у своїй практиці шамани. Тому тато упродовж 40 днів запалює на місці, де вона закопана, свічку. Ходить перевіряти, чи ніхто нічого не викопав".
3. Правило правої руки
"У місцевих кав'ярнях і ресторанах стоять низенькі столи. Замість стільців - невеликі килими. Індонезійці сидять на них та їдять без приборів. Але при цьому можна використовувати лише праву руку. Нею також прийнято вітатися чи щось подавати. Постійно забуваю це правило. Якось у магазині простягнула ліву руку, щоб забрати пакет із покупками. Продавець його не віддала, поки не змінила на праву.
Це пов'язано із тим, що ліва рука вважається брудною. Саме нею роблять усі справи, коли ходять до туалету. Адже місцеві взагалі не користуються туалетним папером. У готелях, ресторанах, будинках поруч із унітазами стоять спеціальні ванночки - біде, де можна одразу помитися. У закладах із гіршими умовами ставлять резервуар із водою та черпак. Досі до цього не звикла. Тому завжди ношу із собою пачку серветок".
У Китаї на законодавчому рівні заборонено говорити стать майбутньої дитини. Заборона з'явилася через політику "Одна сім'я- одна дитина". Усі хотіли хлопчиків, бо спадкоємець і годувальник у родині важливіше. Тож кількість абортів серед вагітних дівчатами значно зросла. Про це розповідає Світлана Дзюма, яка 4 роки тому вийшла заміж за китайця. Українка живе у місті Вейфан, виховує сина 3-річного Майкла та новонароджену доньку Іванну.
2 
1
Коментарі