Поляк розповів, чому отримав українське громадянство і пішов воювати на Донбас

Поляк з українськими коренями Орест переїхав в Україну, отримав паспорт і пішов у ЗСУ, щоб воювати на Донбсі.

Хлопець народився в Польщі. Мама у нього українка, а тато – поляк. Але української мови він не знав. У Львові у Ореста залишилася бабуся, до якої він захотів переїхати після того, як закінчив школу. Розповідав, що спочатку було страшно виходити з дому і ходити в магазини – його лякав мовний бар'єр, пише "Новинарня".

Коли почалася війна, хлопець захотів піти на фронт. Окільки не було українського паспорта, міг податися тільки в добровольчі батальйони. Тому вирішив отримати громадянство. На це пішло кілька місяців. За цей час він з допомогою друзів-українців вивчив мову і дізнався традиції країни. Як тільки отримав український паспорт – підписав контракт зі Збройними Силами України. Оресту на той момент виповнилося 18 років.

Батькам про своє рішення повідомляти не став. Сказав, що пішов вчитися у військовий вуз. Якщо у трубці телефону вони чули постріли, говорив, що знаходиться на полігоні. Одного разу під час розмови з батьками почався сильний обстріл і Оресту довелося кинути трубку. А в наступний раз передзвонити їм зміг тільки через тиждень. Лише тоді зрозуміли, де знаходиться син.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польський водій повернув українцю зароблені гроші

"Ця держава гідна, за яку треба воювати. Якщо ми не зупинимо ворога тут, він піде в Харків, потім у Київ, Житомир, Львів. Ніхто цього не хоче, тому треба бути тут. І ми свою землю не віддамо, як би росіяни цього хотіли. Ніхто звідси не піде. Я дивуюся стрижню українців. Наприклад, мої побратими. Як би не було, як би не стріляли, вони з цього тільки сміються і не залишають позиції, - розповідає Орест, - Я упевнений, що все буде добре, що вони прикриють спину, ніколи не зрадять, і ми й далі будемо спілкуватися".

Він іноді використовує польську мову – кричить у бік ворога слова польського гімну або говорить польською по рації. Ще лається польською мовою. Командири підрозділу, в якому служить хлопець, говорять про нього як про сміливого, розумного і відповідального бійця. У листопаді у Ореста закінчується контракт, і він каже, що на майбутнє має чіткі плани.

"Після демобілізації я хочу бути інструктором на Яворівському полігоні, навчати молодь. Сподіваюся, зможу навчити їх чомусь корисному. А взагалі поживемо - побачимо, - каже хлопець, - Я люблю Україну і буду жити тут".

×