Середа, 21 серпня 2019 00:15

Планують усе на рік уперед - українка розповіла про життя в Лондоні
5

ВЛондоні завжди посміхаються: при зустрічі, знайомстві, в магазині, в метро.
Фото: gloss.ua
Валерія працює у 2 лондонських фірмах паралельно: в одній проводить групові екскурсії, в інший - індивідуальні.
У Лондоні не так безпечно, як у Києві, бо часто відбуваються теракти
Слово "партнер" можна використовувати для людини, з якою  живеш: це може бути чоловік, хлопець, партнер твоєї статі.
У Лондоні нікому не цікаво, якої моделі  телефон і чи є автомобіль високого класу.

Українка Валерія Данченко переїхала в Лондон у у 24 роки. Зараз вона працює в столиці Великобританії екскурсоводом.

Про своє життя в Лондоні вона розповіла виданню Gloss.ua.

"Я родом з Києва, закінчила інститут журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. У Лондон рік тому переїхала з робочою візою, на це пішов рік підготовки. На переїзд зважилася у зв'язку з особистими обставинами, - розповідає Валерія, - В Києві до цього я працювала PR-менеджером в британській компанії, а на вихідних - екскурсоводом. Попрацювавши якийсь час особистим асистентом в Лондоні, вирішила придумати собі зайнятість, що приносить задоволення і непоганий дохід. Так і стала екскурсоводом, тому почну з пункту про роботу".

Працевлаштування

Лондон - інтернаціональне місто, і пропозицій по роботі дуже багато. Для цього необов'язково мати англійську освіту. Головне - потрапити на співбесіду і використовувати особисту чарівність. Якщо ти сподобаєшся інтерв'юеру, тебе візьмуть. Набагато важливіше бути адекватною людиною, не лінуватися і бути готовим до навчання. Для того щоб мене взяли на роботу, мені знадобилося відправити відео своїх екскурсій і показати, як я їх проводжу, на практиці. Почуття гумору було вирішальним фактором, адже люди приходять не на лекцію, а на освітній entertainment.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вигідно створювати сімейний бізнес — діаспорянин став відомим пекарем в Італії

Зараз я працюю у двох фірмах паралельно: в одній проводжу групові екскурсії, в інший - індивідуальні. Перше питання, яке мені зазвичай задають наші, коли дізнаються, що я екскурсовод: "Ти, напевно, багато екскурсій для російськомовних проводиш?". Відповідаю: ні, ще не проводила. Поки були європейці, азіати, американці, канадці.

У жителів Лондона все за правилами - міф

Мені завжди здавалося, що в Англії все завжди за правилами. Але, як виявилося, людський фактор присутній в будь-якій країні. Коли я подала свою анкету, резюме та cover letter (супровідний лист) на курси екскурсоводів, я довго чекала відповідь. У підсумку, якщо б я сама не подзвонила, пропустила б свою співбесіду. На питання, що мені потрібно підготувати, мені сказали, що розповіді про себе цілком повинно вистачити. На наступний день я, разом з чотирма кандидатами, прийшла на співбесіду. Це був мій другий тиждень в Лондоні. Кандидати були корінними лондонцями, тому я страшенно хвилювалася.

Автор: gloss.ua
  Валерія працює у 2 лондонських фірмах паралельно: в одній проводить групові екскурсії, в інший - індивідуальні.
Валерія працює у 2 лондонських фірмах паралельно: в одній проводить групові екскурсії, в інший - індивідуальні.

Ми все розповіли про себе, і тут куратор курсу, Керолайн, повідомляє: ну що ж, а тепер ми хочемо послухати, що ви приготували на сьогодні. Я не розумію, про що йде мова. Дівчина справа, що згодом стала моєю подругою, встає і презентує колону Нельсона. Мій мозок пульсує, серце вистрибує з грудей. Від страху я нічого не чую, в голові: "Що за колона? Який ще Нельсон? А мені що говорити?". Настала моя черга.

Я піднімаюся і повідомляю: "На жаль, я не отримала лист про те, що мені потрібно щось підготувати". Емоції на обличчях інтерв'юерів змінюються подивом, вони не знають, як реагувати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За ящик манго заплатила 1 євро – українка розповіла про життя у Голландії

"... Тому я розповім вам про Київ!", - додаю я. Далі пішло три хвилини експромту.

Через два дні мені прийшов лист про зарахування на курс. Сусіди внизу, думаю, добре чули мої шалені стрибки радості. Мораль: експромт в Англії теж працює.

Люди

Понтів тут немає. Англійці часто применшують свої переваги, але люблять ділитися цікавими планами на майбутнє. Тут можна не переживати з приводу зовнішнього вигляду і дорогих аксесуарів. Головне - щоб з тобою було весело і легко. Люди вільні від забобонів і нікому не цікаво, якої моделі у тебе телефон і чи є автомобіль високого класу. Автомобіль в Лондоні фактично не потрібний, в ньому є сенс тільки в тому випадку, якщо виїжджати за місто.

Англійці все планують заздалегідь, а "заздалегідь" означає за рік. Мені теж тепер потрібно підлаштовуватися і все планувати. 17 жовтня у мене прийом гідів у Вестмінстерському абатстві, 25-го йду на виставку робіт Туве Янссон. Друзі з Києва сміялися, коли ще в грудні я говорила, що в травні їжу на конференцію по династії Тюдорів в Кентербері. Якщо хочеш потрапити на щось важливе, треба планувати за пів року.

Автор: gloss.ua
  У Лондоні не так безпечно, як у Києві, бо часто відбуваються теракти
У Лондоні не так безпечно, як у Києві, бо часто відбуваються теракти

У жовтні минулого року на практичному занятті екскурсоводів одногрупник поділився з нами новиною про те, що скоро летить до Нової Зеландії. Всі говорять: "Класно, коли їдеш?". Відповідає: "У травні".

У Києві було б дивно планувати поїздку за рік, коли не знаєш, що буде завтра. Але бувають винятки з правил. Мій друг, екс-мер Вестмінстера (адміністративний район Лондона), розповів: "Якось я розлютився і полетів до Вашингтона на вікенд. Купив в п'ятницю квиток і поїхав в аеропорт відразу після роботи. Я чудово провів вихідні, тому в понеділок мені, звичайно ж, було паршиво. Але вираз облич моїх колег було безцінним, коли на питання, де я був в неділю, я відповів, що літав до Штатів".

Англійці та ввічливість

Англійці дуже ввічливі. Це, напевно, єдина нація, яка сто разів на день вимовляє слово "вибачте". Вибачаються, навіть якщо їм самим наступили на ногу. Ще в Лондоні завжди посміхаються: при зустрічі, знайомстві, в магазині, в метро. Якщо ти звертаєшся до людини або звертаються до тебе, потрібно посміхатися: такі правила етикету.

Автор: gloss.ua
  Слово "партнер" можна використовувати для людини, з якою  живеш: це може бути чоловік, хлопець, партнер твоєї статі.
Слово "партнер" можна використовувати для людини, з якою живеш: це може бути чоловік, хлопець, партнер твоєї статі.

Також тут не порушують особистих кордонів, на прийомі на роботу ніхто не питає, чи заміжня ти, чи є діти, чи є хлопець, коли плануєш дітей і тому подібні питання, які можуть задати в Києві. Нові знайомі теж не порушують меж, не розповідають про свої проблеми та не лізуть в душу. Слово "партнер" можна використовувати для людини, з якою ти живеш: це може бути чоловік, хлопець, партнер твоєї статі. Хороша альтернатива, коли не хочеш вдаватися в подробиці свого сексуального життя.

Англійці не тільки ввічливі, але і довірливі. Правило "Я потім занесу гроші" працює і в Лондоні. Якось в книжковому магазині мені не вистачало два фунти. Книги мені віддали, а два фунти сказали занести, коли буде час. Занесла через місяць. Я можу запросто взяти книги XIX століття додому з бібліотеки, і раз у два місяці у мене просто уточнять, чи всі з ними гаразд. А ще жителі туманного Альбіону дійсно вірять в привидів.

Медицина

У Києві, якщо щось турбує по здоров'ю, завжди можна записатися до вузького спеціаліста в той же день. У Лондоні спочатку завжди приходиш на прийом до general practitioner (це як терапевт у нас), який призначить тобі антибіотики незалежно від твоєї проблеми. Одного разу по його рецепту я брала антибіотики майже два тижні, а потім довелося їхати в невідкладну швидку допомогу, де я просиділа в черзі п'ять годин вночі. І це з урахуванням того, що людей було небагато: близько десяти осіб в приймальні. А коли у мене був цистит, лікар порадила мені носити шкарпетки. Одним словом, тут краще не хворіти.

Безпека

Мені завжди здавалося, що в Лондоні безпечно, і набагато безпечніше, ніж в Києві. Це не так. За той час, що я тут живу, вже було кілька терактів. Один на Вестмінстерському мосту, де я зазвичай закінчую одну з моїх екскурсій, другий - біля Лондонського моста, третій на станції метро Парсонс Грін, яку я теж періодично проїжджала. Під час теракту біля Лондонського моста я якраз була в східній частині Лондона, звідки дві години було неможливо виїхати. Район був перекритий, поки поліція шукала терористів. Хотілося просто потрапити додому, я вже була готова йти пішки через все місто. Трохи страшно, коли ти знаєш, що терористи поруч з тобою в радіусі квадратного кілометра.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: По магазину ходять у капцях та халаті - українка розповіла, що її вразило в Ізраїлі

Після недавньої атаки на станції метро рівень терористичної загрози був критичний, а у мене були екскурсії в центрі в той же день, але все обійшлося. До речі, вчора біля відомого торгового центру людей облили кислотою. Сьогодні, коли я хотіла відправити статтю, зайшла на станцію метро. Прозвучала фраза: "Пасажири повинні негайно покинути станцію, негайно покинути станцію!". Я вже подумала, що ні потраплю до себе на екскурсію. Виявилося, була тестова тривога, фух.

Англійські традиції

Попри фемінізм, англійки змінюють прізвище після заміжжя. Мій знайомий бізнес-тренер Джеймс розповів про свою сестру, яка вийшла заміж і змінила прізвище на Кок (означає "півник", а якщо переводити зі сленгу - чоловічий статевий орган). Над сестрою він підсміювався, але не міг уявити, щоб вона могла залишитися зі своїм прізвищем, адже за традицією прізвище потрібно міняти. Одночасно в Києві багато прогресивних дівчат все частіше не роблять цього.

Автор: gloss.ua
  У Лондоні нікому не цікаво, якої моделі  телефон і чи є автомобіль високого класу.
У Лондоні нікому не цікаво, якої моделі телефон і чи є автомобіль високого класу.

Мені теж довелося завести псевдонім, тому що моє ім'я виявилося складно вимовляти. З вуст англійців Валерія Данченко звучить приблизно ось так: "Ваалеуріаа Даанчін-нко". Після пів року життя в Лондоні мої вуха більше не могли цього витримати, і я стала представлятися тільки як "Валері Данко" (Valery Danko). Навіть змінила ім'я на своєму бейджі екскурсовода.

У кожного району тут є свій мер. На офіційних заходах вони одягаються в церемоніальний одяг і виглядають, як джентльмени з XIX століття. Якби наші політики одягалися в костюми козаків, може це б зобов'язувало поводитися гідніше?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перший пішов з молотка за лічені хвилини - українка продає ангелів по всьому світу

Іноді мій друг Стів, екс-мер Вестмінстера, приходить до мене на екскурсії. Я сказала, щоб наступного разу прийшов в церемоніальному одязі, в наполеонівської трикутному капелюсі та з медаллю. Навряд чи хтось зрозуміє, що він мер, а ось в історію про привид з XIX століття повірять всі.

Ставлення до тварин

У деяких тварин тут є робота. Голуби літають з датчиками по Лондону і вимірюють рівень забруднення повітря. Коні возять королівську карету. Але знаєте, у кого найцікавіша робота? У яструбів: вони охороняють площі від голубів. Так склалося історично, що яструби займають свою посаду ще з 1851 року, коли принц Альберт організував Всесвітню виставку. Голуби та горобці залишали свій послід на експонатах Всесвітньої виставки, тому герцог Веллінгтонський дав слушну пораду принцу - запросити яструбів. Відтоді у них є робота, а я часто спостерігаю в скверах і на площах тренування яструбів, які лякають голубів.

Автор: gloss.ua
  ВЛондоні завжди посміхаються: при зустрічі, знайомстві, в магазині, в метро.
ВЛондоні завжди посміхаються: при зустрічі, знайомстві, в магазині, в метро.

Якось в січні, я підібрала голуба з перебитим крилом. У той же вечір я стала шукати, як йому можна допомогти, написала листи, і вже вранці мені передзвонили зі служби порятунку голубів, дали контакти організації London wildlife protection. Я передзвонила, мене подякували за порятунок голуба, як ніби я знайшла не вулична голуба, а їх домашнього вихованця. Голуба забрали волонтери організації вже через кілька годин після дзвінка, а після доповіли, як голуб себе почуває.

Останнє уточнення - про їжу: у всіх ресторанах є маркування страв і поділ на веганські або вегетаріанські, тому для мене тут великий вибір їжі. Над вегетаріанцями ніхто не сміється.

Мені ще багато що належить дізнатися, але поки я щаслива жити в одному з найкрасивіших міст Європи та називати свою роботу улюбленою справою.

У Канаді менше витрачають часу на приготування їжі – розігрівають напівфабрикати, або купують готові страви. Морепродукти коштують трохи більше, ніж курятина. Якщо харчуватись вдома, на продукти треба близько 400 доларів на місяць для двох людей.

Зараз ви читаєте новину «Планують усе на рік уперед - українка розповіла про життя в Лондоні». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1029
Голосування Скільки часу Олексій Михайличенко протримається на посаді головного тренера київського "Динамо"?
  • 1) до зими
  • 2) до літа
  • 3) два роки
  • 4) повністю відпрацює трирічний контракт
Переглянути
Погода