Українка Марія Дяченко із села Вороньків на Київщині самостійно вивчила арабську і два з половиною роки викладала мову в Київському університеті лінгвістики.
Дівчина 9 місяців безкоштовно навчалася у найбагатшій країні світу — Катарі. Зараз працює перекладачем у посольстві цієї держави в Україні, пише umoloda.kiev.ua.
"Катарський університет надав Україні два місця на рік на навчання для вдосконалення арабської мови. Наш викладач арабської Юлія Іванівна Петрова, доцент, і написала для мене рекомендаційний лист. Це була програма для вивчення арабської мови для не носіїв. У моїй групі були студенти з Індонезії, Малайзії, Індії, Великобританії, Польщі, США. В інших групах були люди з Коморських островів, Бразилії, Венесуели, Суринам, Італії, Іспанії, Франції".
Поїздка повністю була безплатна: авіапереліт, проживання, харчування, навчання, екскурсії оплатив університет. Їжу привозили з ресторану, на обід давали фрукти - папайю, виноград, ананаси, яблука, груші, кавуни, дині, банани. У кімнаті дівчина мешкала сама. За власний рахунок їздила додому на зимові канікули.
"Університет організовував багато різних заходів: культурно-просвітницькі зустрічі, наукові конференції, екскурсії. У Досі, столиці Катару, лише один театр. Чомусь у мусульманському суспільстві театри непопулярні, адже це лицедійство, яке суперечить їхній релігії. Більше люди віддають перевагу кінотеатрам, які є майже у кожному торговельному центрі. Вартість квитка до кінотеатру — 210 грн. До речі, фільми цензуровані: вирізають усі сцени, де є якийсь доторк між чоловіком і жінкою, де є звичайні обійми. Тому фільм, який у нас триває 2 години, у Катарі може тривати лише годину".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Обід за долар і сон на роботі: українка розповіла життя у В'єтнамі
За словами дівчини, у Катарі немає жодного жебрака.
"Навіть коти, які не мають господарів, ходять, як діжки, оскільки їх люди годують. Безхатченків немає узагалі, там кожен іноземець, кожен громадянин — на долоні в уряду. Нелегалів бути не може. Кожен іноземець повинен мати спонсора. Спонсором може виступати університет, роботодавець. Кожна людина цієї дивовижної країни щаслива, живе у достатку".
"Одного разу я разом з іншими студентами виходила до автобуса, який відвозив нас до гуртожитку. На асфальті ми побачили купюру у 50 ріалів - близько 350 грн. Ніхто не взяв, хоча всі бачили. Один араб узяв, підняв і поклав на підвищення, закріпивши камінчиком, щоб не полетіло за вітром. Ніхто навіть не торкнеться до загубленої сумки чи іншої речi".
Українка Анастасія Швець сім років працює дайвером у Єгипті. Щомісяця має 1700 доларів зарплатні, додатково роботодавець оплачує проживання та обід.
5 
1
Коментарі