Четвер, 16 січня 2020 21:45

Зростає увага глядача до національного кіно — Пилип Іллєнко

Автор: Сергій Старостенко
  Мають народитися зіркові імена в українському кіно — акторські й режисерські — Пилип Іллєнко
Мають народитися зіркові імена в українському кіно — акторські й режисерські — Пилип Іллєнко

Має бути більше традиції перегляду національних фільмів.

Так вважає колишній голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко. Про це він розповів Gazeta.ua.

У жовтні торік перелік фільмів-переможців 11-го пітчингу Держкіно, що претендують на державну фінансову підтримку, скоротили зі 101 до 46. Вас здивували імена, які не потрапили в основний список після скорочення?

– Так.

Ви побачили логіку?

– Не побачив ні логіки, ні справедливості, ні права.

Все звели до того, що грошей на усіх не вистачить.

– А я вважаю, що вистачило б. Я навіть це пояснював на пальцях, так би мовити, для людей, які не знають, як практично відбувається кінопроцес.

Сума очікуваної державної підтримки всіх проектів-переможців 11-го конкурсу близько 1,6 млрд гривень, а фінансування Держкіно за бюджетною програмою "Державна підтримка кінематографії" на 2019 рік складало 505 млн гривень.

Те, що в конкурсі перемагає певна кількість фільмів, далеко не означає, що вони зразу всі запускаються у виробництво. Навпаки — приблизно 20 відсотків не починають знімати взагалі. Ще для якоїсь частини проектів перемога в конкурсі дає підставу шукати решту коштів. І вони мають право це робити протягом трьох років. Саме фінансування фільму розтягнуто ще на декілька фінансових років.

Це означає, що виплата грошей для тих, хто переміг на 11-му конкурсі влітку минулого року, могла б тривати легко і до 2025-го. І якщо суму, яка справді велика, розділити на 6 років, то стає цілком можливо усіх профінансувати. Тому всі розмови про те, що хтось щось порушив, більше фільмів взяв на себе, ніж було грошей в бюджеті 2019 року — ці аргументи розраховані на людей, які взагалі не розуміють, як це відбувається.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без свого кінематографа Україна не буде успішною – Пилип Іллєнко

Ніхто й не збирався всі ці фільми профінансувати з бюджету 2019-го. Ніхто в результаті конкурсу на бере на себе ніяких фінансових зобов'язань. Вони виникають в інший спосіб, і про це вам розкаже будь-хто, хоч мінімально ознайомлений з бюджетним законодавством України. Для цього треба укласти контракт. Крім того, навіть така угода передбачає, що держава виконує зобов'язання тільки за наявності коштів у державному бюджеті на певний рік. Якщо їх не буде, значить і зобов'язання не реєструється.

Наприклад, станом на початок 2018 року в Держкіно був дефіцит близько 140 млн гривень на створення фільмів, які знаходилися у програмі виробництва і мали відповідні фінансові плани на той рік. Проте до кінця року цей дефіцит зник і ледь вдалося уникнути залишку невикористаних коштів. Ми не відмовили у запуску жодному фільму-переможцю попередніх конкурсів, а деяких довелося навіть умовляти укласти договори раніше.

На момент проведення конкурсу Держкіно мало близько 350 млн гривень нерозподілених коштів на загальному і 20 млн на спеціальному рахунку бюджетної програми "Державна підтримка кінематографії", що цілком дозволяло профінансувати проекти-переможці 11-го конкурсу у 2019 році без виникнення дефіциту.

Але якщо ми говоримо про гучні заяви і звинувачення попередників, то, звичайно, такі маніпуляції допомагають аргументувати перегляд конкурсу, який був проведений і завершений. На якій правовій підставі він був переглянутий, для мене досі залишається загадкою. Скоріш за все, це зроблено для того, щоб мати можливість більш широкого маневру в плануванні, скажімо так, майбутнього порядку денного в системі державної фінансової підтримки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пилип Іллєнко назвав найочікуваніші українські фільми 2020 року

В останні роки сюрпризами ставала не тільки сума коштів, але й те, яким саме інституціям вони будуть надані - Держкіно, Мінкультури, Українському культурному фонду чи комусь іще.

Вважаю, що бюджет Держкіно міг би бути суттєво збільшений. Причому для того, щоб знайти на це кошти, далеко ходити не треба. Багато хто, в тому числі й представники нової влади, говорили про те, що фінансування кіногалузі необхідно зосередити в одній інституції, а отже, передати Держкіно ті ресурси, які на ці цілі в 2019 році було виділено Міністерству культури та Українському культурному фонду. А це, відповідно, 50 млн та 400 млн гривень. Крім того, ліквідоване Міністерство інформаційної політики мало бюджетні програми на понад 524 млн гривень, з яких воно фінансувало, серед іншого, і створення фільмів. Лише завдяки таким, як їх називають фінансисти, "перекидкам" між державними бюджетними програмами цього року можна було б легко профінансувати і переможців 11-го конкурсного відбору, що вже відбувся, і переможців конкурсів документально та анімаційного кіно та телесеріалів, які ще мають відбутися, а також провести ще декілька конкурсних відборів без збільшення фінансування кіногалузі коштом інших джерел.

Проте аналіз проекту державного бюджету на 2020 рік говорить про те, що такий перерозподіл і збільшення фінансування Держкіно буде здійснено лише частково.

Питання полягає не в тому, що профінансувати переможців 11-го конкурсного відбору неможливо, а саме в небажанні фінансувати переможців конкурсу, який проводився за попереднього керівництва.

Хотілося б почути вашу думку щодо кешрібейтів.

– Важлива й потрібна система (іноземним кінокомпаніям повертатимуть із державного бюджету до 25% вартості фільмів, якщо їх зніматимуть на території України. - Gazeta.ua). В законі з'явилася ще в 2017 році. Просто не запрацювала, тому що не було внесено відповідних змін Верховною Радою до бюджетного кодексу. Наразі система кешрібейтів дещо вдосконалена в хорошому сенсі. Збільшений відсоток, який будуть отримувати іноземні кіношники.

Але я не розумію, чому ця система не буде поширюватися на національних виробників. І по-друге, я вважаю дуже помилковим обмеження можливості працювати з фізичними особами-підприємцями при створенні фільмів. У сучасному кіновиробництві неможливо уникнути роботи з ФОПами, тому що більшість людей, які працюють в кіно — це фрілансери. Це легальна, зручна форма. Я не розумію, чому влада так бореться з цими ФОПами. Ну, вже якщо вони так вам не подобаються, якщо там міністр Мілованов пише в себе у Facebook, що робити з ФОПами, то не знаю, ну забороніть цю форму роботи.

Чому ви нібито й дозволяєте, але створюєте їм проблеми? В чому логіка? Не вистачає політичної волі скасувати? Не подобається, але боїтеся негативної реакції суспільства, щоб скасувати, тому потрохи дрібними такими "пакостями" ви ускладнюєте їм роботу, так? Це нечесна дуже позиція, по-перше. А по-друге, ця можливість працювати як ФОПи дуже багатьох людей, які працювали раніше нелегально, вивела на якийсь легальний білий рівень, де вони реально платять податки і роблять це чесно і сумлінно щомісяця. Якщо хтось із них чимось зловживає, то карайте конкретного злочинця, а не робіть злочинцями всіх фізичних осіб-підприємців. Не знаю, як зняти в Україні кіно, не здійснивши жодного платежу на користь ФОПу. Причому навіть це ж може бути не кінематографічна послуга. Ну, поїдете ви у відрядження, більшість готелів — це ФОПи в маленьких містах. Транспорті послуги — так само. Це настільки ускладнення. А головне, що це додає ПДВ зразу. І тоді цей кешрібейт в 25 відсотків не має великого економічного сенсу.

Наскільки збільшується увага українського глядача до національного кіно?

– Тенденція до зростання є очевидною. Це теж процес. Для того, щоб увага глядача збільшувалася, мають народитися зіркові імена в українському кіно — акторські й режисерські. Має бути більше традиції перегляду національного кіно. Воно має з розряду чогось такого несподіваного стати чимось звичним нам. І це теж питання часу. Не буде так, що от цьому році був 1 відсоток (касових зборів власних фільмів у прокаті. - Gazeta.ua), а в наступному 25, як в середньому по Європі. І ми не перша країна, яка опинилася в цій ситуації. Ситуація в Ізраїлі, наприклад, на початку 1990-х була схожа на нашу. Ми дуже багато в чому копіювали досвід Ізраїлю, коли я керував Держкіно. І Польща теж не зразу "Оскар" отримала і 25 відсотків бокс-офісу національного кіно. Це все були поступові процеси, які розтягувалися на десятиліття. Ми завжди хочемо отак от протягом каденції одного уряду все зробити. Такого не було і не буде.

Повне інтерв'ю з Пилипом Іллєнком читайте в журналі "Країна" від 16 січня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українське кіно вивели з кризи

Пилип Іллєнко п'ять років очолював Державне агентство України з питань кіно - із серпня 2014-го до серпня 2019-го. За час його каденції створили 173 фільми, з них 67 – ігрові повнометражні. 2013‑го в кінотеатрах крутили 12 українських стрічок, торік – 35. Касові збори українських картин збільшились із 17 млн грн за 2014-й до 198 млн грн за 2018 рік.

Зараз ви читаєте новину «Зростає увага глядача до національного кіно — Пилип Іллєнко». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 416
Голосування Хто має представити Україну на Євробаченні 2020 у Роттердамі?
  • Krutь
  • Jerry Heil
  • Go A
  • Девід Аксельрод
  • Khayat
  • Tvorchi
  • Хтось із півфіналістів Нацвідбору
  • Ваш варіант у коментарях
Переглянути
Погода