Знову покажуть нашумілі фільми 2018 року

З 27 грудня в київському кінотеатрі "Жовтень" демонструватимуть найкращі фільми 2018 року. Покажуть стрічки-події, лауреати міжнародних кінофестивалів та кінопремій.

Про деяких учасників програми кінокритик Андрій Алферов протягом року писав на своїй сторінці у Facebook.

"Дім, який побудував Джек", реж. Ларс фон Трієр

 

Це історія ліричного серійного вбивці, інженера архітектора за фахом і художника за покликанням.

Американець Метт Діллон, змолоду спеціалізується на ролях схиблених психопатів усіх гатунків, грає не справжнього серійного вбивцю, а скоріше екранні штампи.

Весь фільм зроблений в жанрі фірмового трієрівского обманного реалізму, в якому глядачеві пропонується приміряти на себе історію, включиться в неї і самому зробити вибір.

"Будинок ..." ще одна ретельно продумана атака на самовдоволення сучасного світу, заселеного вегетаріанцями з повадками м'ясників.

"Холодна війна", реж. Павел Павліковський

 

Драма Павла Павліковського про дуже гарячу післявоєнну пристрасть на тлі повзучої і дуже холодної війни. Історія кохання дуже незрілих людей і прайс, за яким така любов відпускалося в темні часи. Один поцілунок за ціною табору і зламаних пальців. Павліковський розповідає тут історію власних батьків, які рази три, здається, тільки розлучалися, а розходилися і того більше. Але життя закінчили разом. Тому що кохали.

"Герой мого часу", реж. Тоня Ноябрьова

 

"Герой мого часу" - трагіфарс. Міф про Орфея поставлений з ніг на голову: головний герой на ім'я Жорик - телепень з добрими очима і порожніми мізками, зі свого провінційного, рукотворного і міщанського пекла намагається обжитися в міському раю. Київ заковтує його живцем, знайомить з китайськими кварталами ринкового мурашника, комунальною махновщиною, поліцейським свавіллям, сучасним мистецтвом.

В іншу епоху таких ось Жориків звали Афоня, вони билися на танцях і заради дам пірнали в фонтани і крали фінську сантехніку. Їм співчували, їх любили і люблять. Жорик, як би не намагався, так і не робить нічого людського за все півтори години екранного часу. Плюнувши , він розправиться з любов'ю і, повернеться в своє провінційне пекло. Там пацани на рихтування машин піднімають нормальний бабос.

"Літо", реж. Кирило Серебренніков

 

Говорити що фільм "Літо" - тільки про Віктора Цоя тільки, звичайно, не цілком вірно. Як не цілком вірно говорити про те, що це історія одного платонічного роману. Тому що романів тут цілих три: у молодого Цоя з Наташею Науменко, окремий роман у Цоя і Майка. Третій і головний роман спалахує між музикою і цілим поколінням "хомо мюзікус", які готові були душу обміняти на платівки Боуї з T.REX, що потрапляли до СРСР контрабандою. Для цих людей музика була способом, стилем і філософією життя, і відносини з останньою з'ясовувалися в невпинних диспутах про перше.

"Літо" - це ніякий не ретро мюзикл, а цілком актуальне собі кіно: Серебренніков римує застій початку 1980-х і нинішній, з його заборонами, чорними списками і подвійний цензурою - економічної і знову злобно-ідеологічною.

Свою версію подій одного ленінградського літа Серебреннфков зняв в жанрі фантазійного реалізму, сконструювавши екранний світ на основі реального, а саме спогадів вдови Майка Науменко - Наталії.

Також у кінотеатрі "Жовтень" покажуть:

"Вбивство священного оленя", реж. Йоргос Лантімос

"На межі", реж. Фатіх Акін

"Тебе ніколи тут не було", реж. Лінн Ремсі

"Земля: Один вражаючий день", реж. Річард Дейл, Фань Лісінь, Пітер Веббер

"Не хвилюйся, він далеко не піде", реж. Ґас Ван Сент

"Спекотні літні ночі", реж. Елайджа Байнум

"Великий злий лис та інші історії", реж. Патрік Імбер, Бенжамін Реннер

"Донбас", реж. Сергій Лозниця

"Менді", реж. Панос Косматос, Кріс "Каспер" Келлі

"Гірська жінка: на війні", реж. Бенедикт Ерлінґссон

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скільки зібрав "Секс і нічого особистого" за перші вихідні

×