"В Україні платять за зраду. Наскільки ти зрадиш – стільки й отримаєш грошви" - Компаніченко

Відомий український кобзар, лірник та бандурист, керівник ансамблю "Хорея козацька" Тарас Компаніченко своїми піснями нагадує людям, що вони народилися згори і мають почувати відповідальність за цю землю.

Про це він розповів в інтерв'ю Gazeta.ua.

Чому вашої музики не чути на широкий загал?

Наша культура, суспільство є пострадянським. Дехто навіть жартує: "Уже "пост"?". Дуже хочеться вірити, що так, уже "пост" радянське. Тому існує проблема культурного будівництва. У нас формується те, що "обидляє" чи принижує. Візьміть хоча б наш телевізійний "вертеп мерзоти". Коли гребеш проти течії, людина швидко втомлюється. Якби був лінивим, нічого не робив, було би краще. Але треба було б комусь задницю підставити чи щось лизнути, але я не буду. Варіанти є. Можна, звісно, поїхати у Канаду. Але хто ж буде тут? Життя одне, потрібно досягати вершин на рідній землі.

Проблема з етнічною музикою існує лише в Україні?

В інших країнах теж не все просто з такою музикою. Але в Польщі, Німеччині та Швейцарії створені канали, які передають слухачам інші пісні.

Що ви хочете донести людям через свої пісні?

У своїй творчості я намагаюсь пробуджувати гідність у людей, шляхетність. Також нагадати людям, що вони народилися згори і мають почувати відповідальність за цю землю. Багато хто живе гірше за мене, тому потрібно їх підтримати.

Вам не прикро, що ця музика в Україні не є такою популярною серед інших стилів?

Популярність для мене є другорядною. Я розумію, що це гроші. Ми, звісно, робимо якісь потуги, створюємо свої акції, концерти, записуємо диски. Поки лише у такий спосіб популяризуємо. У цій системі координат важко працювати. Бо в Україні платять за зраду. Наскільки ти зрадиш – стільки й отримаєш грошви. Але подивіться на канал Медзо (французький телеканал, присвячений класичній та етнічній музиці – Gazeta.ua). Які зали збирає нормальна музика в інтелектуальній Європі. А у нас, щоб стати популярним, саме тобі потрібно рухатись у пропагандистському напрямку, а не зростати через суспільні процеси.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Слабошпицький презентував свою книгу-відповідь Табачнику

Багато маєте творчих однодумців?

Мабуть, можна виділити Тараса Силенка, заслуженого артиста України чи лірника Вадима Шевчука (псевдонім – Ярема), який поєднує малярство і стародавню музику. Взагалі є однодумці, для кого ти працюєш. І, на щастя, їх немало.

Чи співпрацюєте з іншими українськими гуртами?

Якщо говорити про якісь обробки, то працювали з "ВВ", зокрема записали пісню "Йде січове військо". Також співпрацювали з "Гайдамаками". Це ми робили, і, звісно, можна продовжувати. Але я запитую – невже потрібен лише такий формат музики? Хіба недостатньо тихої музики? Справжність не вичислюється децибелами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українська нація ще не вийшла із постколоніальних міфів - Компаніченко

Які найближчі плани? Чи буде ваш сольний концерт?

Ми нещодавно випустили подвійний диск ансамблю стародавньої музики "Хорея козацька" під назвою "Бенкет духовний". Це записаний живий концерт у Львові минулого року. Найближчим часом буде презентація цього диску. Також 28 квітня запланований виступ у Польщі, Варшаві. Він відбудеться у рамках акції до річниці Яна ІІІ короля Собеського. Там матиму сольний концерт, де співатиму пісні про Мазепу. Також виступатиму у Харкові.