"Мене зараз закачає", - каже білявка у чорній оксамитовій сукні у ложі бельетаж столичної Національної опери. Триває увертюра до опери "Летючий Голландець" Ріхарда Ваґнера. На сцені й заднику в такт музики перекочуються дуже реалістичні морські хвилі.
Оперу привезла "Донбас Опера". 28 вересня, у другий гастрольний день у Києві, виставу покажуть 13-й раз. Доти було сім постановок у Донецьку, по дві - в Одесі й Львові. Постановка є унікальною - Ваґнера через складність виконання в Україні ставити уникають. Композитор свого часу наполягав, щоб його опери відтворювали з максимально вражаючими ефектами. Організатори української постановки зібрали багатонаціональну команду з чотирьох країн:України, Німеччини, Австрії та Росії.
Художник-сценограф німець Момме Хінріхс каже: "У Донецьку ми використовували шалено-шалено-шалено потужний проектор, який дав неймовірний ефект. А для гастролів ми використовуємо просто шалено потужний проектор. Він усе ж дозволив нам домогтися необхідного ефекту. Проблема в тому, що такі потужні великі апарати, як у Донецьку, ми не можемо скласти у валізи й перевезти із собою. Бо до них потрібно дуже багато всього: витяжка, охолодження".
За допомогою проекції відтворюється шторм, потім дія занурюється у морські глибини: зображення стає млистим, зі сцени піднімаються пухирці повітря. Появу корабля Летючого Голландця позначає примарна проекція вітрильника. На сцену опускається велетенський якір.
"Моя улюблена сцена - перед появою Голландця і його знайомством із Зентою, - розповідає у антракті музикознавець Анна Ставиченко. Прийшла у атласній червоній сукні до п'ят, тримає золотаву сумочку у вигляді маленької валізи. - Вода витікає з дверей і заливає сцену. У голові відбувається щось неймовірне: побачене не співвідноситься із законами фізики. Найбільша удача цієї постановки - робота режисера і сценографа. Дуже цікаве тлумачення. Зента помирає ще в увертюрі, і все, що відбувається потім, - її передсмертна агонія. Вся дія переноситься ще більше в сферу романтичної ілюзорності, фантазії".
За легендою, головний герой опери Голландець - проклятий. Він приречений жити вічно й може виходити на сушу раз на сім років, а наступні - плавати морем. Прокляття закінчиться, коли він одружитися на тій, яка до смерті буде йому вірна. Порятунок приносить Зента, головна героїня. Вона ще до зустрічі захоплена легендою про Летючого Голландця і не хоче виходити за друга дитинства Ерика, за її якого давно сватають.
У одній зі сцен Ерик дарує Зенті фартуха - ніби натякаючи, що хоче бачити її порядною господинею, а не мрійницею. Дівчина спочатку відкидає подарунок. Коли ж вдягає - виявляється, поворозки білого фартуха такі довгі, що Ерик за їх допомогою керує нею, немов віжками. Режисер німкеня Мара Курочка пояснює, що хотіла своєю трактовкою показати, зокрема, що жінка не витримує узалежненого становища. На сцені час від часу з'являється 6-річна дівчинка у білій сукні, як у головної героїні. У деяких сценах вона так само має червону пляму навпроти серця. Можна побачити в цьому образі душу Зенти, яка зберегла свою дитинність, але була вражена вже з малих років - а не під час фатального пострілу.
"Я починала як хореограф, тому мій основний інструмент - це рух, - розповідає Мара Курочка. - Коли працювала з хором, казала: "І тепер кидайтеся всі на підлогу". Вони дивляться на мене здивовано, а я повторюю: "Падайте на підлогу". Вони дивляться. "Отак падайте!" - вигукую й валюся з ніг".
У антракті вона швидко проходжається у холі навпроти партеру. Струнка, довгонога, у чорних штанях, туфлях на шпильці й зеленій блузі, німецькою спілкується з двома чоловіками. Стають у чергу до буфету. На сходах до ложі бельетаж повний чоловік і жінка з каштановими локонами позують хлопчику, який намагається зняти їх на планшет. Кажуть, 7-річного Антона узяли з собою, бо не було з ким лишити.
Після завершення з балкону люди спускаються групами, діляться враженнями.
"Очікувала щось більш стандартне, у стилі нашого оперного театру, - каже Алла Салчевська, 24 роки. За фахом - викладач філософії, але працює в ІТ-сфері. - Я не знала наперед про спецефекти. Читала афіші, але не очікувала, що буде настільки захопливо. Квитки, звісно, трохи дорогуваті, але оскільки в нас Ваґнера не ставлять, то я була готова й більше витратити. На жаль, брала пізно - десь за тиждень після початку продажу. Тому сиділи на другому ярусі балкону, квиток коштував 100 гривень. Якби був вибір - узяла б у останні ряди партеру".
Бюджет проекту - 3,5 млн грн. Головний спонсор - компанія СКМ. Допомогу надали посольство Німеччини в Україні, німецький культурний центр "Гете-інститут". Також для постановки залучені власні кошти "Донбас Опери".
3 
4880
Коментарі
6