




Роман Кумлик, мешканець райцентру Верховина на Івано-Франківщині, понад 30 років збирає старовинні гуцульські музичні інструменти. У власному домі на вул. Івана Франка, 35 на другому поверсі він облаштував музей і проводить екскурсії для туристів.
"Коли жінка сварлива, то в хаті обов'язково треба мати дримбу. Затримався в корчмі трошки з кумом, прийшов десь о третій ранку, а жінка з порога налітає й давай кричати. А ти їй одразу в руки дримбу й стрибай під ковдру. Поки вона на дримбі гратиме, то й сонце зійде, а ти виспишся. Завдяки дримбі у гуцульській сім'ї сварок ніколи не буває", - жартує Роман Кумлик і показує дримбу – музичний інструмент на якому найчастіше на Гуцульщині грають жінки.
У зібранні музиканта понад півсотні різноманітних інструментів. Серед них є цимбали, яким понад 200 років, 100-річні скрипки. На кожному з них Роман Кумлик вміє грати.
"Знаєте, на весіллі буває, що із трьох музикантів лише один тверезий. Справжній гуцульський музикант сам заграє на цимбалах, бубні й ще й сопілці. Ну а коли товариші проспляться, той він чарку перехилить, - жартує господар.
Роман Кумлик кладе на цимбали вишиваний рушник і грає. Пояснює, що так у горах вчилися початківці, аби ніхто не чув як вони фальшивлять. Мовляв, через тканину звук далеко не лине. Розповідає, що кожен музичний інструмент з його колекції має історії й може багато розповісти про його попереднього власники.
Екскурсія триває понад годину. Господар розповідає про гуцульські традицій, показує різноманітні музичні інструменти. Чоловік вправно також виграє на них відомі мелодії. У його руках оживають скрипки, старовина ліра, трембіта та коза-дуда. Багато з них були поломані й повернулися до життя тільки після реставрації.
"Життя не уявляю свого без музики. Вперше мене покликали грати на свято, коли мав 11 років. Відтоді й не розлучаюся зі скрипкою", - каже Петро Кумлик.
Музей в своїй хаті відкрив понад п'ять років тому. Відтоді в нього побували тисячі туристів. Окрім, музичних інструментів в експозиції представленні предмети побуту гуцулів. Зокрема, різноманітні сокири лісорубів, предмети побуту мешканців гір. Багато з них вважають унікальними.
Петро Кумлик народився на Верховині. За доносом сусідів його разом із батьками радянська влада виселила до Сибіру. Родину звинуватили в співпраці з українськими націоналістами. Чоловік тільки через 16 років зміг повернутися в Україну.
Коментарі
1