Фільм "Номери" режисерів Ахтема Сеітаблаєва та Олега Сенцова вийшов у прокат 19 листопада. Розповідає про ув'язнене суспільство, яке намагається побороти страхи й отримати свободу.
Люди мають номери замість імен – від Першого до Десятого, за сюжетом. Живуть в антиутопічному світі, що має вигляд старого стадіону. Підкорюються диктатору Нулю. У Сьомого з Четвертою народжується Одинадцятий.
"Це історія тоталітарної держави, яка нав'язує правила і контролює життя громадян, - каже кінокритик Юрій Самусенко. - Номери живуть у дивній щоденній рутині. У визначений час їдять та бігають по черзі марафон. За порядком стежать озброєні охоронці. Поява дитини від забороненого кохання порушує правила. Сьомий розуміє, що йому треба повстати проти системи. Опиняється у в'язниці. З-за ґрат намагається переконати всіх, що далі так жити не можна, треба зламати віру в Нуля".
В основі сценарію – однойменна п'єса Сенцова 2011 року. Це перший український фільм, який знімали без фізичної присутності одного з авторів. Сенцов тоді перебував у колонії російського міста Лабитнангі. Здійснював режисуру дистанційно - обмінювався листами із творчою командою.
У стрічці зіграли Олександр Ярема, Ірина Мак, Віктор Жданов, Євген Черніков, Олександр Бегма, Віктор Андрієнко. Фільмували у київському павільйоні в декораціях стадіону.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У фільмі "Номери" питаємо самих себе, чи варто боротися з диктатурою - Сеітаблаєв
"Кожен із персонажів – це архетип, - продовжує Самусенко. - Пасіонарій і революціонер. Фальшивий месія. Людина, яка виконує всі правила. Той, хто не помічає подій навколо. Завдяки театральності відчуваєш, що це відбувається в несправжньому світі, макеті. Це спрощення допомагає асоціювати себе з кожним номером. Вони прописані спеціально на примітивному рівні, щоб зрозуміти їх якомога швидше.
Як показує стрічка, Нулем може стати кожен – зайняти цю позицію і бути спотвореним владою. Історія видається простою і поверховою. Несподіваний поворот стається у п'ятому акті, де герої вже не на стадіоні, а начебто в пеклі. Фінал піднімає кіно на інший рівень. Головна ідея – маємо знищити стару систему у своїх головах".
Світова прем'єра "Номерів" відбулася в лютому на 70-му Берлінському кінофестивалі. Кінокритики порівнювали картину з "Доґвіллем" Ларса фон Трієра та "1984" Джорджа Орвелла.
5 листопада в український прокат вийшла драма Валентина Васяновича "Атлантида" про звільнений від окупантів Донбас. Дія відбувається 2025-го, після закінчення війни з Росією. Регіон став непридатним для життя. Ті, хто залишився, долають наслідки екологічної й гуманітарної катастроф, за сюжетом.
"Один із найкращих фільмів року. Не лише серед українських, а взагалі, - каже Юрій Самусенко. - За жанром це індустріальна антиутопія. Недалеке майбутнє. Світ, у якому живуть, хоча це здається неможливим. Картина з антивоєнним та екомеседжем. Це страшне й чесне кіно порушує питання: що буде після війни? Чим будемо займатися? Що робитимемо з цими землями? Чи готові прийняти повернені території?"
4 
4880
Коментарі