У фільмі "Номери" питаємо самих себе, чи варто боротися з диктатурою - Сеітаблаєв

 

Стрічка "Номери" - незвична. Це вже не театр і ще ніби не кіно. Але динамічна, яскрава, змістовна. З чудовими акторськими роботами і класною драматургією.

Про це каже співрежисер Ахтем Сеітаблаєв. "Номери" презентували в позаконкурсній програмі "Спеціальні покази" 11-го Одеського кінофестивалю. Проходив з 25 вересня до 3 жовтня у форматі онлайн, пише журнал "Країна".

Над антиутопією "Номери" про ув'язнене суспільство, що намагається побороти страхи й отримати свободу, Сеітаблаєв працював разом із Олегом Сенцовим. Це перший український фільм, який знімали без фізичної присутності одного з авторів. Сенцов тоді перебував у колонії російського міста Лабитнангі.

В основі сюжету – однойменна п'єса Сенцова 2011 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трейлер антиутопії "Номери" виклали у мережу

"Я дуже поважаю Олега, - говорить Сеітаблаєв. – Вдячний йому за справжню чоловічу гідність. За те, що так багато робив, аби Крим був в інформаційному полі усього світу.

Робота над "Номерами" стала для мене формою підтримки Олега у в'язниці. П'єса мені сподобалася. Нагадала театр абсурду Альбера Камю, Славомира Мрожека, Семюела Бекета. Своєю атмосферою та прагненням персонажів знайти відповідь на своє головне питання. Воно у кожного з них різне і водночас одне й те саме: хто я такий? Чи є в мене ім'я?

Здалося, що я знаю, про що в кожній сцені розмовляють герої. Дав собі слово, що жодної літери не скорочу. У нас було приблизно 100 листів з Олегом. Здивувався, як чітко, точно й педантично він уявляв майбутню картину. Якби не знав, що він голодує, не повірив би, що це пише людина, для якої питання життя і смерті – не просто текст п'єси.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Головні українські фільми року покажуть на великому екрані в Києві

Скільки існує людство, триває боротьба. Завжди прагнемо звільнення від диктатури і пригнічення гідності. Проте ми стаємо свідками того, що коли пасіонарії отримують результат, до якого йшли та на який надихали оточення й державу – то або забувають про свою ідею, або справді перетворюються на того самого дракона. Хоч і не скрізь і не завжди так відбувається.

У цьому творі, як у своєрідному Ноєвому ковчезі, ми не даємо готові відповіді, а розмірковуємо. Емоційно питаємо самих себе, чи варто боротися, якщо знаєш, що результат може бути не на твою користь. Я думаю, завжди варто. Маємо можливість вибору. Це робить нас вільними.

Іноді таке відчуття, що Олег як надзвичайно творча людина – це така антена, яка сприймає з цього світу якісь свої ноти й відчуття, що потім проявляються в акті творення. Впевнений, що він не міг знати, що за кілька років у Росії, яка розпочала проти нас війну – станеться "обнулення" Путіна. А ці номери стануть такою точною характеристикою того, що з нами відбувається. Коли ти відчуваєш себе просто функцією. Бо не маєш сил не те що боротися, а взагалі щось казати. У картині дивним чином поєдналися особистість автора, його драматургія та передчуття того, що може відбутися і вже власне відбулося".

Київська прем'єра "Номерів" відбудеться на 4-му Київському тижні критики. Пройде у кінотеатрі "Жовтень" 22-28 жовтня.

У прокат фільм вийде 19 листопада.

Повну версію матеріалу читайте в журналі "Країна" від 8 жовтня.

×