- Дякуючи тобі, Сандро, я прожив дивовижне і наповнене життя. Ми прожили разом 52 роки. Ти навчила мене кохати. Завдяки тобі я дізнався, що таке кохання. Що це не слова і не романтика ніяка в біса. Кохання – це праця і вміння взяти відповідальність. А я завдяки тобі дізнався, що таке відповідальність, - крізь посмішку говорить Дені, персонаж вистави "Ілюзії" Стаса Жиркова. Він тримає за руку свою дружину Сандру.
Чотири актори в різнокольорових паролонових костюмах грають дві американські сімейні пари, які прожили разом життя. П'єсу "Ілюзії" написав російський кінорежисер, драматург Іван Вирипаєв. Прем'єра вистави відбулася 21 жовтня на сцені Київського театру оперети.
За сюжетом п'єси у одній із сімейних пар помирає чоловік. Перед смертю він зізнається в коханні дружині. Вона також відчуває наближення смерті і вирішує переш, ніж піти, розповісти кращому другу свого чоловіка про своє давнє кохання до нього. Він, дізнавшись про це, усвідомлює, що усе життя теж кохав її. І зізнається у цьому своїй дружині. У цих розмовах розкривається багато таємниць. Герої говорять правду і вигадки, щоб дошкулити одне одному. Вони згадують усе життя, яке показане глядачеві через різні епізодичні історії.
Сандра сиділа поруч і дивилася на свого чоловіка – Дені. Вона хотіла запам'ятати його востаннє. Живим, - розповідає дружина Дені.
Відповідальність і вдячність – ось рецепт щасливого життя. Потрібно бути відповідальним і бути вдячним. Про це я дізнався завдяки тобі, - додає Дені. Він говорить іще кілька слів і помирає.
Через паралонові грушоподібні фігури акторам важко рухатися. Як це буває зі старими людьми, які мають зайву вагу. У ролі Дені — актор театру Івана Франка Олексій Нагрудний, Сандра — Віталіна Біблів із "Золотих воріт". У другій сімейній парі дружину Маргаріт грає актриса театру на Лівому березі Олеся Жураковська, а роль чоловіка Альберта виконує актор театру Франка Дмитро Рибалевський. Саме такий акторський склад вистави уявляв собі режисер Станіслав Жирков. Кастингу не було. Усі актори погодилися взяти участь у проекті одразу після прочитання п'єси.
"Зараз ми живемо у часи війни. І у "Золотих воротах" ми вже ставили спектаклі на цю тематику. Такі як "Сталкери" і "Слава Героям". Та я відчув, що зараз час зробити перерву. Щоб ненадовго переключити увагу глядача з проблематики сьогоднішнього дня на вічні цінності. Такі як сім'я, кохання, шлюб, кінечність життя", - говорить Стас Жирков.
Матеріал Івана Вирипаєва дозволяє поговорити про вічні цінності не шаблонно і не банально. Простими схемами пояснюється глибока і складна історія. П'єса враховує особливості нашого часу. Такі як "кліпове" сприйняття сучасного глядача. Цей твір — мозаїка епізодів з життя двох сімейних пар. Наші "Ілюзії" відрізняються від постановки автора п'єси. Ми йдемо шляхом "від цирку до трагедії" у кожній виставі. На початку майже буфонада, а в кінці – смерть. Так ми змушуємо глядача до співпереживання і переосмислення досвіду власного життя.
П'єсу "Ілюзії" драматург написав 5 років тому для театру німецького міста Хемніц. Також її ставили на сцені московського театру "Практика". Художнім керівником театру є Іван Вирипаєв. Серед відомих робіт кінорежисера: "Ейфорія", "Кисень", "Бумер. Фільм другий". Сам Вирипаєв вважає "Ілюзії" своїм найкращим твором.
"Це вистава про кохання. Це головна тема кожної сцени. Про непримітне, щоденне, величне, неосяжне, невзаємне і взаємне. І робили цю виставу ми з великою любов'ю", - говорить щойно вийшовши з гримерної після прем'єри Олеся Жураковська.
Ми намагалися передати складний текст через ігрову форму. Просто пояснити складні смисли. Тому багато фантазували і в роботі допомагали одне одному. Це було дуже класно і цікаво.
"Кожен у своєму житті проходить через внутрішні зміни і випробування, про які сьогодні ми говорили зі сцени. Наприклад, коли ти одним жорстоким необережним словом можеш зломити кохану людину, як це зробив мій персонаж Альберт. Він здійснив невчасне, необдумане, жорстоке зізнання своїй коханій дружині. Альберт буквально зруйнував її світ. Потім він пожалкував про це, але було вже пізно", - говорить, піднімаючись сходами театру оперети на святковий післяпрем'єрний фуршет Дмитро Рибалевський. В обох руках він тримає букети квітів від глядачів.
З моїм персонажем мені спочатку важко працювалося. Бо це – людина поважного віку. Необхідно було вжитися у психологічні і фізіологічні особливості. Цікаво,що сьогодні минає рівно рік з появи нашого творчого тандему зі Стасом Жирковим. Рік тому він запропонував мені участь у проекті "Слава Героям". Це був прекрасний час творчої і продуктивної співпраці. Я сподіваюся, що наступні мої кроки у професії будуть теж разом зі Стасом і, звісно ж, з театром Франка.
Після вистави враженнями від "Ілюзій" поділилася телеведуча Ганна Жижа:
Ключовим для мене у цій історії став персонаж Альберта. Це вистава про те, як наприкінці життя ти залишаєшся один. І, якщо пощастить, отримуєш роки для переосмислення своїх вчинків. На цю виставу варто йти і дивитися бо автор успішний, режисер прекрасний, актори надзвичайні.
Виставу гратимуть два рази на місяць. В кінці січня заплановано гастрольний тур містами Західної України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Війна з Росією змусила мене відкласти роботу з п'єсою - режисер Станіслав Жирков
4 
4880
Коментарі