Попросила роль, де можна вбивати. Це весело - 11-річна актриса

У київському театрі ProEnglish Drama School відбулася вистава Teens Horror Show. Підлітки зобразили сюжети з класичних фільмів жахів. Закохані хлопець і дівчина розстеляють плед. Їдять канапки, дивляться на зірки. Збираються поцілуватися. З-за рогу вистрибує маньяк. Вбиває хлопця, дівчина плаче над його тілом, за сюжетом.

"Виставу готували місяць. Сказали режисеру, що самі написали страшні історії. Та насправді взяли їх з інтернету, - каже 12-річний актор, зіграв маніяка. - Перед виступом був у лікарні. Забув зняти бахіли. Нікого не здивувало, що серійний вбивця - в бахілах. Сподіваюся, всі подумали, що це настільки глибоко прописаний персонаж. Типу божевільний, який втік із психушки. Будь-який твір треба переробляти під себе. Або взагалі імпровізувати".

"Усі думають, що підлітки легко сприймають насилля та кров, - додає інший актор. - Нібито ми зіпсовані відеоіграми та постійно хочемо вбивати. Це неправда. Я мав зіграти переляканого хлопця. У житті ж моя реакція була б холодніша. Викликав би поліцію чи взяв зброю. Але режисер сказав, що в театрі треба гіперболізувати. Не думаю, що історії були страшні. Скоріше викликають сміх. Вийшла іронія над жанром горорів. Здається, це називається постмодерн".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прем'єри тижня: Одержима сексом, голодування та червоні труси

На сцену виходить 11-річна дівчинка в чорному плащі. Втілила бабу, власницю готелю. Турист питає, де інші гості. Вона істерично хіхікає. Пропонує показати їх. Приводить хлопця в підвал, штовхає та вбиває. З ножем бігає серед глядачів і сміється, за сюжетом.

"У справжньому житті я сором'язлива, рідко виходжу з дому. А на сцені можу стати ким завгодно, - каже 11-річна актриса. - Попросила роль, де можна вбивати. Це ж весело. Мені подобається бути кілером. Дивлюся багато горорів, особливо японські. У мене нерви як сталь.

Моя українська гірша за англійську. Бабуся та дідусь з Америки. Тому від природи хороша вимова. Із 3 років зі мною говорили виключно англійською, в 5 - віддали на курси".

"Я теж уже забула українську, - додає подруга. - Коли 3 роки назад прийшла в театр, то навіть не знала, що таке Nice to meet you. Сказала батькам розмовляти вдома тільки англійською. Вивчили всі разом. Тата підвищили, часто літає в Америку по роботі. Мама теж отримала кращу посаду, працює в готелі Hilton. Постійно спілкується з іноземцями.

Терпіти не можу горори, дивлюся американські серіали про дівчат-черлідерів. На заняттях більше люблю танцювати, ніж виголошувати репліки. Завжди граю party girl. У житті така сама, ходжу на шкільні дискотеки. Так як ми підлітки, нам поки що не давали серйозні ролі, типу Ромео та Джульєтти. Але на минулому шоу я нагиналася до хлопчика, вимикали світло і був звук поцілунку. Сподіваюся, всі повірили, що він мене поцілував".

Керівник театру Алекс Боровенський пропонує дітям взятися за серйозніші роботи. Ставити "Ромео і Джульєтту". Відповідають, що тільки якщо з зомбі. Тікають зі сцени, бо хочуть їсти.

"Коли приходиш до дорослих акторів, вони сидять зі сценарієм і чекають настанов. Із дітьми все інакше. За 10 хвилин самі зробили схему світла й обрали музику, - каже Алекс Боровенський. - Навіть не довелося на них гримати. Найближчим часом зосередимося на дитячих курсах. За 4 місяці презентуємо п'єсу "Золота рибка", сучасного канадського драматурга Моріса Панича. Головну роль грає 12-річна дівчинка. Раніше взяли б невисоку 40-річну акторку. Тепер підлітку треба зобразити переживання через розлучення батьків. Доведеться загравати до хлопця, якому 25 років. Є навіть сексуальні натяки. Але все в рамках пристойності. Режисерці 19. Керуватиме 40-річними акторами. Самому цікаво, що з цього вийде".

×