10-25 листопада у Києві проходитиме фестиваль мальованих історій, коміксів та манги "ComART FEST". Відбуватиметься в "АртПРИЧАЛі" що по вулиці Набережно-Хрещатицька.
"Помилково називати усі графічні історії коміксами. У нашій країні багато речей називаються не так, як мали б. Фотокопії у нас називають ксерокопіями, тільки через те, що компанія "Ксерокс" перша вийшла на наш ринок. Так і з графічними романами.
Комікси - це тільки в Америці, в кожній країні вони по-різному називаються. В Японії - це манга. Поки українські лінгвісти не приклали до цього руку й не вигадали якийсь український термін, ми користуємося загальним – мальована історія або графічний роман. І це не жанр літератури, як його часто називають, а окремий, дев'ятий вид мистецтва", - зазначив художник-графік Олексій Чебикін. Із жовтня у продажі - графічний роман Максима Прасолова і Олега Колова про пригоди козаків "Даогопак" також із його малюнками.
"Українською класикою можна назвати Ігора Баранька з його "Максимом Осою". Це перший серйозний твір, який був створений в Україні і про Україну і який не стидно показувати за кордоном. Коли за Радянського Союзі до нас потрапили перші американські комікси, казали, що ці мальовані книжки вони роблять для тупих негрів. Насправді, графічну книжку сприймати важче. Це - повний симбіоз тексту і зображення. У Франції проводили дослідження, чи людина дивиться мальовані історії чи читає їх. Дійшли висновку, що більше дивиться, ніж читає. Насправді, одночасно працюють обидві півкулі мозку: і читаємо, і дивимось. Саме тому серед одних народів дуже поширені графічні романи, серед інших - ні. Просто важко сприймати. У Німеччині ними майже не цікавляться.
У нас є досить потужна школа художників-графіків. Значно складніше з авторами - тексти специфічні. Їх повинен писати письменник, який вміє думати картинками", - зазначив він.
Коментарі
2