– У назві твору використав психіатричний термін. Це депресивне збудження, гострий приступ нестерпної туги та відчаю. Одразу зрозуміло, що щасливого кінця не буде. В центрі оповіді - невелике містечко на півдні сучасної Київської області в часи безвладдя. Червоні пішли, німці ще не прийшли. Є ще похідна група ОУН, що слідували за червоною армією, що відступає проголошуючи відновлення української держави. Жителі прокидаються: в містечку немає влади, державні установи порожні. В цей час намагаються розправити плечі ті, кого принижували та зламали більшовики. Починають мститися, карати. На такому історичному тлі розгортається історія чотирьох головних героїв. Один із них – лікар Любим, працює в психіатричній лікарні. У цьому божевільному середовищі, намагається врятувати приречених хворих, яким нема що їсти. Інші – місцеві партійні, борці за радянську владу: кар'єрист та пристосуванець Яків та затятий більшовик Павло. І донька священника Мелася, постать якої в часи безбожжя, зрозуміло, трагічна. Чоловіки - друзі з дитинства. В цій ситуації проявляють свої справжні обличчя. Описуючи події, спирався на архівні документи та свідчення очевидців, які сьогодні викладені у вільному доступі в мережі"
"Переможець відрізнявся серед усіх творів багатошаровістю, - каже член журі "Коронації слова" Ольга Саліпа. Торік отримала першу премію конкурсу за роман про Ольгу Кобилянську. - У моєму особистому рейтингу був на першому місці. Зрозуміла, що це досвідчений автор. Роман не є історичним переказом. Це спроба показати психологію селян, які опинилися на певний час у безвладді. Є соціальна проблематика, детектив. Примушує думати, як люди поводяться в таких ситуаціях. Як проявляють себе, коли все дозволено. Ніхто не знає, хто головний, і кожен хоче бути цим головним.
Примушує думати, як люди поводяться в таких ситуаціях. Як проявляють себе, коли все дозволено
Загалом прочитала 20 кращих рукописів, які відібрали експерти. Окрім майстерно написаного твору для перемоги в "Коронації слова" треба мати вдачу. Один й той самий рукопис хтось може оцінити на 10 балів, а хтось на один. Перемога дістається тому, хто зміг стабільно завоювати увагу всіх членів журі. Були психологічні романи, детективи Найбільше на історичну тематику. Для мене було неприємним відкриттям, що багато авторів писали на одні й ті ж теми з історії України. Про які вже є чимало книжок. Хотілося прочитати щось нове. В основному звертаються до Голодомору та інших трагічних подій. Відчувала себе обдуреною. Автори прагнуть натиснути на болючі точки, які не можуть нікого залишити байдужим. Я ж хотіла більше інтелектуальної літератури.
Рукопис "Вік червоних мурах" Тані П'янкової теж розповідає про Голодомор, але нестандартно. Отримав третє місце. В романі є дві сюжетні лінії, які спрацьовують на контрасті. Авторка змальовує два світи. Селяни, які голодували, виживали та вмирали. І ті, що наближені до керівництва колгоспів і партій. Вони бачили іншу викривлену картину. Голодомор сприймали так, як казала партія. Дуже вдала назва роману. Червоні мурахи - аналогія з червоною владою, представники якої наче шкідники, жалять та печуть.
Другу премію отримав твір "Яблука Єви" Христини Коціри. Оповідає про лемків. Дуже емоційний. Поєднує різні епохи. Йдеться про Єву, яку депортували з Польщі в село Лежанівка Тернопільської області в середині ХХ століття. 1944 року в Любліні СРСР та Польща уклали угоду про "взаємний обмін населенням" – примусово виселяли українців із Польщі, а поляків з України. Її родину заселяють в порожній будинок. Мусять обживатися, здобувати повагу і своє місце в цьому світі та умовах. До них не дуже добре ставляться. Авторка добре обізнана в цій темі, Христина - журналістка, яка збирає документи про депортацію. Всі події в романі базується на спогадах. Прототипом героїні є реальна жінка, яка мешкала неподалік. Друга сюжетна лінія розповідає про онуку Єви, яка працює журналісткою та їде на Донбас, в теперішню війну. Мене особисто зачепив цей твір, бо йдеться про село, в якому жила моя бабуся. В романі розказуються легенди, які знала з дитинства".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Художник замість пензля використовує бензопилу, замість фарб – вогонь
Міжнародний літературний конкурс "Коронація слова" існує вже 21 рік. Щороку визначає кращі твори у номінаціях "Романи", "П'єси", "Кіносценарії". За час існування відкрив понад 1000 нових письменників, сукупний наклад виданих творів 30 мільйонів примірників, деякі перекладено багатьма мовами. За сценаріями учасників екранізовані 53 фільми, створені понад 80 театральних п'єс, які увійшли в репертуар театрів, як в Україні, так і за кордоном, два мюзикли.