8 квітня 1938 року вийшла на екрани кінотеатрів Києва стрічка Олександра Довженка "Земля". Через 9 днів, попри касовий успіх, фільм знімають із показів. Офіційна причина — натуралізм та замах на звичаї.
Сюжет фільму - драматична історія селянської родини в епоху колективізації. Руйнується звичний життєвий уклад, який здавався непорушним. Колишні односельці стають ворогами, і в новому колгоспі відбувається вбивство. Характерною для цієї роботи режисера є усвідомлення України як земного раю. Самі зйомки розпочинаються не із опису головних героїв, а із нагадування про багатство нашої землі: яблука у садах, жито, соняшник у полі. Звідси і спокуса за будь-яку ціну отримати таку родючу землю.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Із фільмів Довженка видалили плями
6 травня 1929 року режисер Олександр Довженко прочитав в газеті маленьку замітку про загибель сільського комсомольця, убитого куркулями. "Ночью думал о его судьбе. О его похоронах. Гроб на плечах крестьян. Яблоки касаются его мертвого лица", - пише режисер у щоденнику. Почав писати сценарій майбутнього кіношедевру. Він навіть прочитав сценарій перед знімальною групою і пообіцяв премію тому, хто придумає назву фільму з одного слова. Він не визнавав багатослівних назв, вважав, що одне слово повинно висловлювати всю суть кінофільму. Та назву придумав сам. "Земля" и только "Земля". Ясно, точно и конкретно".- пише.
Для зйомок фільму група виїхала в село Яреськи Шишацького району на Полтавщині. В цьому селі Олександр Петрович уже знімав фільм "Звенигора", пізніше - епізоди фільмів "Іван" та "Щорс". На ролі Василя, Хоми, діда Семена актори були визначені одразу - ними стали Семен Свашенко, Петро Масоха та Микола Надемський. А на роль батька Василя Опанаса Трубенка Довженко запросив місцевого актора-аматора з сусіднього села Ромен, який за професією був пічником. Головну жіночу роль – сестри Василя Наталії, то її зіграла тоді молода і перспективна акторка Олена Максимова. Загалом у її доробку понад 80 кінокартин та звання заслуженої артистки РСФРР. В одному із епізодів "Землі" вона зіграла повністю оголеною. Щоправда, радянський глядач цих кадрів так і не побачив - не пропустили цензори. Вже після завершення Другої світової знайшли нецензуровану версію "Землі", яка дуже близька до оригіналу.
Після виходу стрічки критики Павло Бляхін, Хрисанф Херсонський, Дем'ян Бєдний миттєво почали звинувачувати Довженка в нехтуванні висвітленням класової боротьби, пантеїзмі та біологізмі, у захисті куркулів та оспівуванні журби за минулим. Довженко з подивом дізнався, що фільм має грандіозний успіх у Європі, тоді як в Україні він був заборонений. В Радянському Союзі стрічку реабілітують лише 1958 року після міжнародного референдуму в Брюсселі, де вона увійде до числа 12 найкращих фільмів всесвітньої історії кіно.
До свого 70-річчя в 2015 році ЮНЕСКО сформувала список з п'яти фільмів, які представлятимуть фестиваль світових шедеврів. У цей список потрапив радянський художній фільм Олександра Довженка "Земля".
Коментарі