В Україні непопулярна ідея платити за культурний продукт.
Так вважає видавець, засновник проєкту "Лабораторія" Антон Мартинов. Обговорював стан книжкового ринку в умовах карантину разом з Іриною Батуревич, керівницею аналітичного відділу Українського інституту книги, співзасновницею "Читомо". Дискусія відбулася в рамках фестивалю Book Space. Проходив у форматі онлайн-марафону на YouTube.
"Торік обсяги українського книговидавничого ринку за найоптимістичнішими показниками сягнули лише 100 мільйонів євро, - каже Ірина Батуревич. - Це в п'ять разів менше, ніж у сусідній Польщі. А з Німеччиною порівнювати взагалі немає ніякого сенсу - там мільярди. От якщо з Грузією - то наша ситуація непогана. Середні наклади в Україні до коронавірусу починалися від 3-5 тис. примірників, а у них це вже були хіти. Тоді як у нас бестселер – це 20 тис. примірників, проданих у найперші місяці. Проте у порівнянні із західним світом пасемо задніх за багатьма параметрами. Найперше – за купівельною спроможністю українців. І за культурою оплати інтелектуального продукту.
Виробникам контенту буде, очевидно, важче після карантину. Видавці вже кажуть про те, що не можуть реалізувати 70 відсотків запланованих проєктів. Деякі раніше видавали по 30 книжок на місяць, а зараз - нуль. І це страшно. Без цієї екосистеми сильних гравців, без розширення пропозицій на ринку ми не зможемо просувати читання".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 2021 року ми залишимось без багатьох хороших книжок. Їх просто не надрукують - письменниця
"Як і в будь-якій галузі, слабкі помруть, - говорить Антон Мартинов. – Криза завжди підчищає і виводить з ринку тих, хто не зміг правильно розпланувати, не мав антикризової стратегії. Є ще така інформація, що дуже активно на нашому ринку присутні російські філії, зареєстровані в Україні, які зараз активно друкують книжки. Тому можемо за пів року побачити, що ринок буде насичений літературою з території РФ.
Немає сенсу порівнювати вітчизняний книжковий ринок із грузинським чи білоруським – там нема з чим конкурувати. У Грузії населення до 4 млн, у Білорусі – до 10 млн. Ринку в Білорусі свого нема - вони його знищили. Чим і ми займалися певний час. І чим ризикуємо займатися зараз у разі неправильної політики. Нас би краще порівнювати з ринком Литви. Такий маленький, а має величезні перспективи, набагато більшу ефективність, ніж наш. Або хоча б із польським.
Низька купівельна спроможність – ключова проблема, яка не дозволить нам наздогнати Польщу, що б ми не робили. Як би не вистрибували зі штанів, навіть заливши ринок грошима і штучно його збільшивши в кількості назв. Ми все одно не збільшимо природним шляхом покупку і курсування грошей по кров'яній системі цього бізнесу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди все менше читають книжки. Це ідеальний ґрунт для вразливості суспільства - журналістка
Ми економічно бідне суспільство. Не треба очікувати, що у нас будуть купувати книжки тому, що це так у цивілізованому світі робиться. У нас непопулярна ідея платити за культурний продукт. Люди не навчені це робити. Хоча ми і так за 5 років досить серйозно розвернули тренди. Принаймні у великих містах багато хто має передплату на Netflix. Тобто ця культура впроваджується.
На жаль, наша книговидавнича галузь - з її обсягами та історичним минулим - не здатна працювати чисто на комерційних рейках. Ми не Велика Британія, яка може експортувати англійську мову в усьому світі. І навіть не Росія, яка може це робити у близьких до неї країнах.
Без державної підтримки не обійтися. Але має бути грамотною. Недостатньо просто закуповувати книжки в бібліотеки, де ми не можемо навіть порахувати, як їх будуть читати. Це тоді гра на дуже коротку дистанцію. А нам треба промотувати читання. Створити цей ланцюжок, який покаже: ти читаєш, розумнішаєш, сідаєш у потяг, який насправді їде".
Повну версію матеріалу читайте в журналі "Країна" від 23 липня.
16 подій відбулося на третьому Міжнародному книжковому фестивалі Book Space. Тривав 4-5 липня. Складався з двох безперервних восьмигодинних ефірів на YouTube-каналі Book Space Fest. Студію розташували в митцівні "Модуль" у місті Дніпро. Гості заходу брали участь у дискусіях та лекціях через відеозв'язок. Фокусна тема цьогорічного фестивалю - "Майбутнє: (анти)утопії".
Коментарі