У Москві встановлено пам'ятник Володимиру Великому, на якому не написано, що це київський князь.Така маніпуляція, робота зі смислами – частина гібридної війни. Про це розповіла філософиня, академічна директорка Единбурзької бізнес-школи в Україні Наталія Кривда в програмі "БОЧКА.Розмова по-українськи" на YouТube-каналі Gazeta.ua.

У червні в Музеї історії Києва вперше твори найвизначніших українських художників зібрали на одній виставці "Велика сімка". Це Олександр Архипенко, Михайло Бойчук, Анатолій Криволап, Казимир Малевич, Георгій Нарбут, Марія Примаченко, Тарас Шевченко. Зокрема на виставці представили автопортрет Малевича – єдину підтверджену роботу художника в Україні.

"Малевич не залишив свого професійного спадку в Україні. А ми не працювали над залученням його робіт. Це результат неповаги до своєї культури. Французький філософ і соціолог П'єр Бурдьє – автор так званої теорії капіталів. Економічний – земля, машини, гроші. Культурний – знання, культурне споживання й обізнаність. Соціальний – зв'язки, присутність у професійному світі, завдяки чому набувається додана вартість. Усі три мають значення лише тоді, коли є символічний капітал – честь, репутація, престиж. Те, що можемо пред'явити світу. Чому до нас треба приїхати, відвідувати музеї, читати нашу літературу, – пояснює філософиня. – Наш символічний капітал безкінечно перетягувався за північні кордони. У нас немає робіт Малевича, бо нікому в голову не прийшло, що їх треба купити. Можливо, це була свідома політика радянської влади. У приватних колекціях теж майже немає, бо він дорогий."

 

На думку Наталії Кривди, нам треба повернути не лише тих, кого забрали, а популяризувати невідомих художників.

"Пейзажист Абрам Маневич 1913‑го після виставки в Парижі мав неймовірний успіх. Олександра Екстер перевернула з ніг на голову сценографію. Раніше театр працював за традиційною грецькою формулою – єдність простору, часу і дії. Екстер сказала: чого себе обмежуємо, давайте поділимо сцену на кілька поверхів і рівнів. Тоді тут існуватиме минуле, сучасне й майбутнє. Для класичної форми театру вона знайшла нову мову. Відтоді так працює театр абсурду. Після жовтневого перевороту Екстер емігрувала у Францію і стала близьким другом Пікассо. Вважав, що вона найкраща сценографка Європи. Брала участь у Французькому русі спротиву під час Другої світової. Нагороджена Орденом Почесного легіону," – розповідає Кривда.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фрески Бойчука збивали відбійними молотками

×